Apr 26, 2013 03:26
Вона всмоктувала в себе миті і наповнювалась ними. Цих митей було так багато, що іноді здавалось - вони не вмістяться в середині неї. І тоді вони, вибухали з неї сонячними феєрверками.
І вона була наче зробленною із світла. Так вона себе відчувала. А всі навколо не могли не помічати цього. Натхнення не можливо приховати. А їй і не хотілось. Навпаки, вона ділилась ним зі світом, що навколо. А світ віддячував їй кадрами та персонажами. Подіями та новими і новими митями.
Вона єдналась з містом, та літала над його кварталами. А місто поступово заповнювалось зеленими каштанами. У його парках розцвітали магнолії. І іноді здавалось, що такого просто не буває. Хіба що у казках. Хіба що у дитячо-нафантазованих сценаріях.
А вона була тою, що світиться. Такою сонячно-натхненною та закоханою у квітень.
І Маленький Принц тримаючи за руку наповнював її теплотою відчуттів.
Вона відчувала себе такою маленькою та щасливою.
І невідомо що сталося з кольором її очей, але такими світлими, як зараз, вони були хіба що при народженні.
oceana,
le petit prince,
spring