Дрогобич. Ч.2. Нагуєвичі. Хата-садиба І. Франка
Хата-садиба - це ще один музей в Нагуєвичах, побудована по опису самого письменнка в нарисі "Моя вітцівська хата"
«Моя батьківська хата була під солом'яним стріхом, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще наприкінці XVIII ст. в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мого вітця десь у 20 рр. XIX ст. купила її з усім обійстям, з 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже всіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами на полудень, мала дві обори…В хаті було дві кімнати, долішня, де стояла глиняна піч, при ній припічок і запічок.»
коли заходимо, спершу бачимо кузню
на порозі підкова
сама хата
інша кімната
посередині, в сінях, різні ступи, діжки, ночви та веретена, але я думаю це вже скоріше музейна колекція
також тут є пасіка, з традиційними вуликами в колодах. їх збирали з усієї львівщини
як тут гарно навесні, коли воно все цвіте
«Моя батьківська хата була під солом'яним стріхом, пошита китицями з житньої соломи. Вона була збудована правдоподібно ще наприкінці XVIII ст. в часі першого оселення Нагуївської Слободи, а мати мого вітця десь у 20 рр. XIX ст. купила її з усім обійстям, з 12 прутами поля та усіма господарськими приладами. Звичаєм майже всіх підгірських хат вона була орієнтована вікнами на полудень, мала дві обори…В хаті було дві кімнати, долішня, де стояла глиняна піч, при ній припічок і запічок.»
коли заходимо, спершу бачимо кузню
на порозі підкова
сама хата
інша кімната
посередині, в сінях, різні ступи, діжки, ночви та веретена, але я думаю це вже скоріше музейна колекція
також тут є пасіка, з традиційними вуликами в колодах. їх збирали з усієї львівщини
як тут гарно навесні, коли воно все цвіте