No shopping
В Греції був вчора мітинг (вірніше два мітинги - один прихильників економії, інший противників). коротко: в Греції зараз ситуація, коли люди мають або почати економити і їм дадуть знову гроші, або якщо не економитимуть - не бачитимуть вони ніяких грошей. Так от - ті, хто вийшли на мітинг проти економії (за те, щоб і надалі так витрачати і нічого не думати) побилися з поліцією)) Причому зауважте - прихильники економії вели себе поміркованіше.
Воно-то виглядає смішно, але. Як же ж сильно суспільство стало споживацьким. Якщо не споживаєш - то ти ніщєброд і лох. І міліон міліон всього людям треба. А як на мене - людині треба міцну сімю з багатьох людей, таку як італійська. Тоді навіть скільки в тебе чого є не буде помічатися - там все спільне і тому всього у всіх багато. Хоч зараз може й італійці вже не ті, хто зна. А покупками люди заповнюють пустоту.
При чому навіть мода пішла відмовлятися від споживацтва. От на сайті флайледі і на інших форумах є навіть такий спеціальний рух "no shopping" Там люди ставлять собі часові рамки (місяць, рік) і на той час відмовляються від покупки товарів певної категорії, які не є необхідними. Косметика, одяг, походи в бари/ресторани і т.д. Ну звісно і тут перегинають палицю - є такі, що просто тупо прикручують усі гайки, а одній жіночці написали коментар: а для чого ви місяць на роботі працюєте, якщо себе не побалувати? Ну так блін - вона і балує себе здоровою їжею, тим, що живе в квартирі, яка їй подобається, спить на постелі, яка їй подобається, має світло/газ/воду, за неї все робить кухонний комбайн і пральна машина, сама в чистоті купається щодня і носить новий, незашитий одяг, який по сезону її гріє, або навпаки холодить. Має можливість дивитися кіно і читати книжки навіть з того ж компа. Оце все - невже це мало? На це ж теж витрачаються зароблені гроші, бо всі ці товари - то продукт праці чиїхось рук. А якщо вона не купила 100-ту помаду чи футболку ну і що? А все вищенаведене сприймається як таке, що має бути. Тобто комфорт і нормальні умови - так має бути (саме по собі, а не тому, що ти то своєю працею зробив)
Тут питання не не купувати взагалі, а не купувати непотрібні речі. Одразу питання до вас, френдз: Як часто ви купуєте непотрібні речі?
В мене такими речами була косметика (на неї мораторій вже 2 роки, купую те, що закінчилося), пиво і шоколад (сором мені, сором), заколки всякі до волосся і біжутерія (всеодно не ношу), білизна (да-да, раніше купувала про запас, тепер добиваю запаси. Хоча знову ж таки - так як вона тепер подорожчала, добре, що в мене були запаси) Веду журнал видатків-доходів. Але тут ще й в доходах справа, навіть якби я сто років економила на тих заколках - на квартиру всеодно б не назбирала) Навіть на хату в селі. Тому для мене питання не купувати лишнє - то скоріше питання незахламленості простору.
Воно-то виглядає смішно, але. Як же ж сильно суспільство стало споживацьким. Якщо не споживаєш - то ти ніщєброд і лох. І міліон міліон всього людям треба. А як на мене - людині треба міцну сімю з багатьох людей, таку як італійська. Тоді навіть скільки в тебе чого є не буде помічатися - там все спільне і тому всього у всіх багато. Хоч зараз може й італійці вже не ті, хто зна. А покупками люди заповнюють пустоту.
При чому навіть мода пішла відмовлятися від споживацтва. От на сайті флайледі і на інших форумах є навіть такий спеціальний рух "no shopping" Там люди ставлять собі часові рамки (місяць, рік) і на той час відмовляються від покупки товарів певної категорії, які не є необхідними. Косметика, одяг, походи в бари/ресторани і т.д. Ну звісно і тут перегинають палицю - є такі, що просто тупо прикручують усі гайки, а одній жіночці написали коментар: а для чого ви місяць на роботі працюєте, якщо себе не побалувати? Ну так блін - вона і балує себе здоровою їжею, тим, що живе в квартирі, яка їй подобається, спить на постелі, яка їй подобається, має світло/газ/воду, за неї все робить кухонний комбайн і пральна машина, сама в чистоті купається щодня і носить новий, незашитий одяг, який по сезону її гріє, або навпаки холодить. Має можливість дивитися кіно і читати книжки навіть з того ж компа. Оце все - невже це мало? На це ж теж витрачаються зароблені гроші, бо всі ці товари - то продукт праці чиїхось рук. А якщо вона не купила 100-ту помаду чи футболку ну і що? А все вищенаведене сприймається як таке, що має бути. Тобто комфорт і нормальні умови - так має бути (саме по собі, а не тому, що ти то своєю працею зробив)
Тут питання не не купувати взагалі, а не купувати непотрібні речі. Одразу питання до вас, френдз: Як часто ви купуєте непотрібні речі?
В мене такими речами була косметика (на неї мораторій вже 2 роки, купую те, що закінчилося), пиво і шоколад (сором мені, сором), заколки всякі до волосся і біжутерія (всеодно не ношу), білизна (да-да, раніше купувала про запас, тепер добиваю запаси. Хоча знову ж таки - так як вона тепер подорожчала, добре, що в мене були запаси) Веду журнал видатків-доходів. Але тут ще й в доходах справа, навіть якби я сто років економила на тих заколках - на квартиру всеодно б не назбирала) Навіть на хату в селі. Тому для мене питання не купувати лишнє - то скоріше питання незахламленості простору.