Щось у мене цього року майже всі записи кулінарні, але кулінарія хоча б змушує мене фоткати, та й це одна з небагатьох втіх у житті. На їжі я зосереджуюся, мені подобається уявляти наперед, якою вона буде на смак, подобається різати-мішати-слухати як воно булькає. Мабуть найбільш впевнено я себе почуваю на кухні, бо тут мені взагалі в голову навіть не прийде, що щось не вдасться. (Бо воно вдасться в будь-якому випадку, просто результат буде неочікуваний)))) Правда цього року я вже зготувала один провальний рецепт -- Хвилі Дунаю. Але про нього іншим разом. Знайшла рецепт цікавої картоплі, ситно, мяко, дуже смачний пряний смак. Тільки от робила я її годину!!!(3 порції) Не знаю чому так повільно.
Отож, нарізаємо картоплю скибочками. не дорізаючи до кінця (так, щоб можна розгорнути як віяло)
Поміж скибочки вкладаємо бекон і сир голандський.
Тремо на терку часник, додаємо пряні трави (в мене суміш італійських трав, олії) З фольги робимо гніздечко, ставимо туди картоплю, поливаємо травами, так щоб вони затікали в ті розрізи, завертаємо, годину печемо в духовці.
По хаті зразу ж розноситься неймовірний запах, але терпимо, хай спечеться. Витягаємо -- і вуаля. Найкраще смакує з салатом з квашеної капусти.
Пробувала замість бекону класти ковбасу -- не те -- сухувато. А з беконом саме те, що треба.