Духовна столиця Польщі
Духовна столиця Польщі. Святиня. Матка Боска Ченстоховська. В будь-якому костелі, кляшторі є ікона Матері Божої із Ченстохови, або Чорної. Ченстохова була одним із програмних пунктів того року, так само як Люблін, Ольштин і Гнєзно. І тільки випадкове знайомство із подругою сусідки Олі привело мене до цього міста.
Центром більшості польських міст є Ринок, рідше - центральна вулиця. І тільки тут - пагорб, Ясна Гора, скеля юрського періоду, на якій власне і звели монастир. Сюди в далекому 1382 році князь Владислав Опольський, Пяст від Пястів, запросив монахів паулінів. А їм в свою чергу подарував вивезену з Белза ікону.
Вона знаходиться в каплиці Діви Марії, серце монастиря. Кінцева точка піших паломництв, вогник, якому підносять молитви у всй Польші.
На стінах висять числені дари та свідоцтва чудес. По цим костурам можна прослідвувати історію еволюції даного предмету:
Надзвичайно велично відкривають та закривають ікону під час молебнів.
Образ написано за переказами євангелістом Лукою. Він довгий час переховувався в печерах, аж боки за часів імператриці Єлени не був перенесений до Константинополя. Звідти вже потрапив до короля русського Лева, який розмістив його в Белзі, одному зі своїх центрів. На самій іконі є дві подряпини. Їх нанесли гусити, чеські протестанти, під час штурму та грабунку монастиря. Кажуть, що віз, на якому поклали ікону, не міг зрушити з місця. І тоді гусити скинули образ і почали його нищити.
Після такого святотатства король Владислав Ягелло наказав відреставрувати ікону. Шрами прибрати не вдалося. Польські вчені в свою чергу відкрили, що ікона написана не раніше ХІІ-ХІІІ ст., має три шари, великий італійський вплив. Ікону двічі коронували, тобто приикрашали коронами, відзначаючи надзвичайну чудодійну силу, а найперш святість. Образ розміщено на воротах, що перших, що других.
До каплиці можна потрапити з собору Святого Хреста та Діви Марії. У кляштора були статки на таке багате оздоблення.
Не менш величний орган собору. Стіни прикрашено передріздвяними ялинками.
В каплиці є ще один, менший.
Кляштор являє собою досить заплутану систему приміщень, ходів, кімнат. Зовсім випадково можна потрапити до лицарської зали, де наведено повну історію кляштора:
Що тільки не дарували, з яких тільки країв не приносили монастирю подарунки. Досить дивними видаються в католицькій обителі індійські мотиви:
З Лицарської зали двері до клаузури, закритої від вільного відвідування частини монастиря, кляштора:
А ще до моєї колекції побачених картин Яна Матейко додалася ще одна. Вінчання короля Яна Казимира, яке відбулося у Львові і пов'язане з львівською катедрою:
Галереї монастиря:
Приводять до чотирьох євангелістів:
Або ж і до самого Царя Небесного, Господа Іісуса Христа:
За традицією навколо кляштора вшановують хресний, останній шлях Христа перед розп'яттям.
Ясна Гура - це маленьке містечко, оточене бастіонами.
Всякий стародавній кляштор являв собою фортецю. Паулінам стіни та укріплення допомоги витримати взимку 1655 року облогу шведами під час Потопу. За Сенкевичем облогою командував літературний герой, розбишака Анжей Кмічіц. Таке літературне символічне переродження із розбіника та лайдаки, хай навіть на королівській службі в героя, в натхненника супротиву передавало загальну атмосферу Польші. Перемога коло Ясної Гури надихнула все королівство до війни і перемоги.
Саме місто, Ченстохову, краще оглядати з гори, з дзвінниці. Тут найбільша кількість кляшторів на всю Польшу. Адже паломникам, які йшли сюди пішки, треба було десь зупинятися, мешкати. Люди йшли сотні кілометрів, і по дорозі ніхто не мав права відмовити їм у ночівлі.
В часи Російської імперії тут зводили православні собори. Якісь так і залишилися православними (церква Ченстоховської Божої Матері):
Якісь (церква св. Кирила та Мефодія) потім передали католицькій церкві (костел св. Якуба):
А ще Ченстохова - промисловий центр, із металургійними заводами.
Та величним, досить не типовим для Польші неоготичним собором.
Костел св. Жигмунта, в якому колись відбувся один із польських сеймиків.
Містечко має не дуже багато привабливих місць.
Скоріш навіть, не дуже привабливих, серед яких є легендарний єврейський цвинтар. Про нього розказувато багато жахів, привиди там на кожному кроці, загадково з'являються, дивляться, зникають. Бачили там і дівчинку з собакою, і тіні і тому подібні.
Нічого подібного нам не трапилось. Вийшли ми звідти дещо розчаровані. Панно на стіні чи дівчинка вижається куди містичнішими:
За цікаву мандрівку я дякую Олі Комаренко та Тетяні Олех.
Центром більшості польських міст є Ринок, рідше - центральна вулиця. І тільки тут - пагорб, Ясна Гора, скеля юрського періоду, на якій власне і звели монастир. Сюди в далекому 1382 році князь Владислав Опольський, Пяст від Пястів, запросив монахів паулінів. А їм в свою чергу подарував вивезену з Белза ікону.
Вона знаходиться в каплиці Діви Марії, серце монастиря. Кінцева точка піших паломництв, вогник, якому підносять молитви у всй Польші.
На стінах висять числені дари та свідоцтва чудес. По цим костурам можна прослідвувати історію еволюції даного предмету:
Надзвичайно велично відкривають та закривають ікону під час молебнів.
Click to viewОбраз написано за переказами євангелістом Лукою. Він довгий час переховувався в печерах, аж боки за часів імператриці Єлени не був перенесений до Константинополя. Звідти вже потрапив до короля русського Лева, який розмістив його в Белзі, одному зі своїх центрів. На самій іконі є дві подряпини. Їх нанесли гусити, чеські протестанти, під час штурму та грабунку монастиря. Кажуть, що віз, на якому поклали ікону, не міг зрушити з місця. І тоді гусити скинули образ і почали його нищити.
Після такого святотатства король Владислав Ягелло наказав відреставрувати ікону. Шрами прибрати не вдалося. Польські вчені в свою чергу відкрили, що ікона написана не раніше ХІІ-ХІІІ ст., має три шари, великий італійський вплив. Ікону двічі коронували, тобто приикрашали коронами, відзначаючи надзвичайну чудодійну силу, а найперш святість. Образ розміщено на воротах, що перших, що других.
До каплиці можна потрапити з собору Святого Хреста та Діви Марії. У кляштора були статки на таке багате оздоблення.
Не менш величний орган собору. Стіни прикрашено передріздвяними ялинками.
В каплиці є ще один, менший.
Кляштор являє собою досить заплутану систему приміщень, ходів, кімнат. Зовсім випадково можна потрапити до лицарської зали, де наведено повну історію кляштора:
Що тільки не дарували, з яких тільки країв не приносили монастирю подарунки. Досить дивними видаються в католицькій обителі індійські мотиви:
З Лицарської зали двері до клаузури, закритої від вільного відвідування частини монастиря, кляштора:
А ще до моєї колекції побачених картин Яна Матейко додалася ще одна. Вінчання короля Яна Казимира, яке відбулося у Львові і пов'язане з львівською катедрою:
Галереї монастиря:
Приводять до чотирьох євангелістів:
Або ж і до самого Царя Небесного, Господа Іісуса Христа:
За традицією навколо кляштора вшановують хресний, останній шлях Христа перед розп'яттям.
Ясна Гура - це маленьке містечко, оточене бастіонами.
Всякий стародавній кляштор являв собою фортецю. Паулінам стіни та укріплення допомоги витримати взимку 1655 року облогу шведами під час Потопу. За Сенкевичем облогою командував літературний герой, розбишака Анжей Кмічіц. Таке літературне символічне переродження із розбіника та лайдаки, хай навіть на королівській службі в героя, в натхненника супротиву передавало загальну атмосферу Польші. Перемога коло Ясної Гури надихнула все королівство до війни і перемоги.
Саме місто, Ченстохову, краще оглядати з гори, з дзвінниці. Тут найбільша кількість кляшторів на всю Польшу. Адже паломникам, які йшли сюди пішки, треба було десь зупинятися, мешкати. Люди йшли сотні кілометрів, і по дорозі ніхто не мав права відмовити їм у ночівлі.
В часи Російської імперії тут зводили православні собори. Якісь так і залишилися православними (церква Ченстоховської Божої Матері):
Якісь (церква св. Кирила та Мефодія) потім передали католицькій церкві (костел св. Якуба):
А ще Ченстохова - промисловий центр, із металургійними заводами.
Та величним, досить не типовим для Польші неоготичним собором.
Костел св. Жигмунта, в якому колись відбувся один із польських сеймиків.
Містечко має не дуже багато привабливих місць.
Скоріш навіть, не дуже привабливих, серед яких є легендарний єврейський цвинтар. Про нього розказувато багато жахів, привиди там на кожному кроці, загадково з'являються, дивляться, зникають. Бачили там і дівчинку з собакою, і тіні і тому подібні.
Нічого подібного нам не трапилось. Вийшли ми звідти дещо розчаровані. Панно на стіні чи дівчинка вижається куди містичнішими:
За цікаву мандрівку я дякую Олі Комаренко та Тетяні Олех.