Сидіти на підлозі, поклавши під дупу пальто. Ну заради кого ще можна на таке піти? Ясно, шо заради патріарха і його аперитива. Ага, ну і Karbido.
Що я буду вам казати? Дивіться, ось про мою роботу тема, такого виконня ви ще не чули, мабуть:

Click to view

А це реґі Андруховичеве з Карбідо To die in the sky. Кому не цікаво - мотайте зразу на 2.30 - там, доки хлопці ( Read more... )

Тепер я буду по-іншому дивитися на коней ) буду шарітися і сором"язливо опускати погляд. 
Ой ти, місяцю, я зіронька ясная,
Ой ти, парубок, я дівчина красная.
В вишневім саду я тобі коня пасла.
Ой пасла, пасла - звечора до півночі,
Упала роса на мої карі очі.

Так довго, бідолашна, коника випасала. Що б це могло значити? Тут вся правда про коней в ( Read more... )

 Ну от. 
«Шановний пане Президент!
Засвідчую Вам свою повагу і прошу Вас врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника. Моя позиція, пане Президент, ніяк не стосується Вас особисто, ( Read more... )

 Якби у нашій країні було все добре з книговиданням, я б закликала вас бойкотувати "Фоліо". Справа не в особистих симпатіях, хоча... напевно, таки в симпатіях, але таки не в особистих.


( Read more... )

Це був один з перших походів до нового місця роботи. Несподівано для себе на розі Саксаганського і Льва Толстого, на місці взуттєвого магазину (це ж яке неподобство!!! УРА) я побачила книгарню. Новеньку! Була б я-не-я, якби не зайшла. Ну, і, звісно, оскільки після Форуму в кишені все ще залишались якісь 50 гривень, я згадала, що не купила ві Львові ( Read more... )

 Розкажу трохи про форум, доки пам"ятаю. 
Почну з того, що я ще не перечитала усього купленого на торішньому форумі, а вже свіже є. 
Але ж головне в ці дні не купування, а презентації/вечори/дискусії/читання-тандеми (цьогоріч в моді))). З того, що залишилося в пам"яті - Сновиди, особливо, Коцарєв зі своїм Робіком із хрестом на пузі ))) 
ще Полежака з ( Read more... )

Гостинець... по обидва боки обсаджений деревами. Довгих сім кілометрів гостинцю пішки. Ми йшли і нікого не спиняли. Здавалося, йшли увесь день. Мабуть так задавалося, бо у мене тоді ще були короткі ноги.
Із селом почалися спогади: "наша хата стояла ооон на тій горі... мені було 3 роки, а я пам"ятаю, як ховалася від бабці у заквітлій картоплі".
Ми ( Read more... )

Не знаю, чому, але про торішній Антонич-фест я чогось не написала. Зовсім не тому, що не сподобалось.Навпаки - часто від задоволення і захоплення чимось я забуваю про ЖЖ, а коли згадую - писати пізно. Панове, Антонич - це круто. Переконайтеся, якщо досі не знали. Часто читаю його вголос на ніч - краще спиться :)
Ось він. А тут можна познайомитись ( Read more... )

Це загадка із дитячої книжечки. Пропоную розім'яти мозок. Свої варіанти пишіть у коментах. Здогадаймося разом, що мав ан увазі автор.
Куй, куй чобіток!
Подай, бабо, молоток.
Треба коней підкувати
Та й Андрійка погойдати.
Байда-да, гойда-да,
Добра в коника ____

Продовжую поглинати куплене ще восени на Львівському форумі. На черзі - Улас Самчук. Трилогія "Ост". Він писав її в еміґрації. В Канаді, здається. І от дивуюся, які свіжі політичні дискусії в героїв. Ніби їх учора писано, а не більш як півстоліття тому. Цікаве для себе олівцем підкреслюю. Ось вирішила з вами поділитися. Зацитую абзац ( Read more... )