Аполітичність не врятує
"Мені все рівно, хто буде вітати нас Новим Роком в телевізорі і хто сидітиме у Раді. Я гарний стрілок і в разі чого пристрелю будь-кого, хто загрожуватиме моїм дітям". Таку доволі розповсюджену позицію висловив сьогодні по телефону мій аполітичний знайомий. Як би нам не думалось, але народ нині ділиться не на дві групи (за майдан и проти), а на три - є ще ті, кому пофіг, і їх багато.
Цим людям здається, що поки вони скраю - їх не зачепить.
20-річна вагітна Яна Лєпьохіна в січні 2010 року вирішила збігати в магазин за яблуками. Вона викликала ліфт, і тільки почала в нього заходити, як кабіна почала рухатись. Дівчину буквально розірвало навпіл. Ось Яна, подивіться на неї
Пізніше з'ясувалось, що ліфт міняли буквально пару років тому. За документами та фінансовими звітами він пройшов як новий. Але по факту був зібраний зі старих деталей. Одні вирішили зекономити. Інші недоперевірили. Хтось закрив на це очі...
Більше того - факт, що ліфт був зібраний з старих запчастин - нарили родичі загиблої після цілого розслідування. А слідство та суд, коли розбирались в цій історії (або робили вигляд що розбираються) - навіть не взяли ці матеріали до уваги. Крайніми зробили двох електромехаників, їх засудили, і вони відразу ж вийшли по амністії. Це все було в Запоріжжі.
Тепер про Дніпропетровськ. Там вже майже два роки за гратами сидить Дмитро Рева. Судять його начебто за тероризм, але по факту він винен тільки в тому, що був знайомий з одним із тих, щодо кого є докази тероризма. Будь-які аргументи для прокурорів та суддів не діють. Ось Діма, він тут посередині. Його родичі вже не аполітичні. Вони на майдані, бо це наразі єдиний шанс на справедливість, всі інші можливі і неможливі важелі були натиснуті.
А це Віталік Полуєв, з Новомосковська. Його засудили на 12 років за вбивство. Доказом цього вбивства на суді є брюки, які у нього знайшли під час обшуку. На них немає слідів злочину, чи крові, чи ДНК жертви. Це просто звичайні брюки, в яких Віталік ходив в університет та на роботу. Але цих брюк було достатньо для суду, щоб посадити людину на 12 (!) років. Зліва на фото його дружина. Я не можу собі навіть уявити, що вона відчуває...
А це брат Віталіка, Олексій Полуєв. Його посадили на 6 років. Доказова база у суду така ж сама, як у Віталіка. Тобто просто схопили першу ліпшу людину і повісили на нього злочин, щоб статистику покращити
А це Настя Кукла, їй було 13 років, коли вона загинула в будинку, що вибухнув від газової аварії на Мандриківській в Дніпропетровську. За декілька днів до вибуху в будинку пахло газом, але Дніпрогаз просив людей просто відкрити вікна і провітрити.
Ми впаяні в систему.
Ми живемо в багатоповерхівках, які роками ніхто не ремонтує, бо гроші тупо розкрадаються. Вони поки що не падають, бо побудовані на совість, і не досягли критичного рівня старості. Але хто знає, який з неремонтованих дряхлих будинків впаде першим? В якому місті це буде і через скільки років? Чи не стане цим будинком саме ваш?
Ми - частина системи, наше життя залежить від неї. Рушниця та міткий зір врятують ваших дітей тільки в тому разі, коли п'яне бидло на них накинулось десь на вулиці, а ви раптом опинились поруч. Якщо ввечері п*яний від вседозволеності прокурор на своєму джипі зіб'є твою дитину - рушниця її вже не врятує. Якщо близька людина загине у зібраному з лайна ліфті - рушниця тут безсильна. Якщо вашого сина посадять без жодних доказів - не перестріляєш же всіх суддів та прокурорів, патронів не вистачить.
Якими б ми не були аполітичними, як би не цурались політики, якими б скучними не здавались засідання ВР, ми - частина системи. Політика - це не "десь там", це прямо тут поруч, вже стукається в двері.
Пора відкривати.
P.S. Пробачте, але під кат зумисно не ховаю.
Цим людям здається, що поки вони скраю - їх не зачепить.
20-річна вагітна Яна Лєпьохіна в січні 2010 року вирішила збігати в магазин за яблуками. Вона викликала ліфт, і тільки почала в нього заходити, як кабіна почала рухатись. Дівчину буквально розірвало навпіл. Ось Яна, подивіться на неї
Пізніше з'ясувалось, що ліфт міняли буквально пару років тому. За документами та фінансовими звітами він пройшов як новий. Але по факту був зібраний зі старих деталей. Одні вирішили зекономити. Інші недоперевірили. Хтось закрив на це очі...
Більше того - факт, що ліфт був зібраний з старих запчастин - нарили родичі загиблої після цілого розслідування. А слідство та суд, коли розбирались в цій історії (або робили вигляд що розбираються) - навіть не взяли ці матеріали до уваги. Крайніми зробили двох електромехаників, їх засудили, і вони відразу ж вийшли по амністії. Це все було в Запоріжжі.
Тепер про Дніпропетровськ. Там вже майже два роки за гратами сидить Дмитро Рева. Судять його начебто за тероризм, але по факту він винен тільки в тому, що був знайомий з одним із тих, щодо кого є докази тероризма. Будь-які аргументи для прокурорів та суддів не діють. Ось Діма, він тут посередині. Його родичі вже не аполітичні. Вони на майдані, бо це наразі єдиний шанс на справедливість, всі інші можливі і неможливі важелі були натиснуті.
А це Віталік Полуєв, з Новомосковська. Його засудили на 12 років за вбивство. Доказом цього вбивства на суді є брюки, які у нього знайшли під час обшуку. На них немає слідів злочину, чи крові, чи ДНК жертви. Це просто звичайні брюки, в яких Віталік ходив в університет та на роботу. Але цих брюк було достатньо для суду, щоб посадити людину на 12 (!) років. Зліва на фото його дружина. Я не можу собі навіть уявити, що вона відчуває...
А це брат Віталіка, Олексій Полуєв. Його посадили на 6 років. Доказова база у суду така ж сама, як у Віталіка. Тобто просто схопили першу ліпшу людину і повісили на нього злочин, щоб статистику покращити
А це Настя Кукла, їй було 13 років, коли вона загинула в будинку, що вибухнув від газової аварії на Мандриківській в Дніпропетровську. За декілька днів до вибуху в будинку пахло газом, але Дніпрогаз просив людей просто відкрити вікна і провітрити.
Ми впаяні в систему.
Ми живемо в багатоповерхівках, які роками ніхто не ремонтує, бо гроші тупо розкрадаються. Вони поки що не падають, бо побудовані на совість, і не досягли критичного рівня старості. Але хто знає, який з неремонтованих дряхлих будинків впаде першим? В якому місті це буде і через скільки років? Чи не стане цим будинком саме ваш?
Ми - частина системи, наше життя залежить від неї. Рушниця та міткий зір врятують ваших дітей тільки в тому разі, коли п'яне бидло на них накинулось десь на вулиці, а ви раптом опинились поруч. Якщо ввечері п*яний від вседозволеності прокурор на своєму джипі зіб'є твою дитину - рушниця її вже не врятує. Якщо близька людина загине у зібраному з лайна ліфті - рушниця тут безсильна. Якщо вашого сина посадять без жодних доказів - не перестріляєш же всіх суддів та прокурорів, патронів не вистачить.
Якими б ми не були аполітичними, як би не цурались політики, якими б скучними не здавались засідання ВР, ми - частина системи. Політика - це не "десь там", це прямо тут поруч, вже стукається в двері.
Пора відкривати.
P.S. Пробачте, але під кат зумисно не ховаю.