Безудержное веселье в запорізькому гей-клубі
Скажу чесно: в гей-клуб я хотіла давно. Гомофобією ніколи не хворіла, правда і до спільноти ЛГБТ теж не належу, але побувати хотілось чисто з цікавості.
А тут колега з нашої газети, яка веде рубрику "тусовка" вирішила сходити туди на розвідку по роботі. Ну і я примазалась - чом би й ні.
Таких тематичних клубів в Запоріжжі виявилось два. Ми вибрали "Velvet", бо він знаходиться в центрі міста.
Цей "Вельвєт" знайти не так і просто. Ви бачили коли-небудь, щоб так виглядав клуб? От і я ні )
Просто так туди не пускають, двері зачинені. На вході висить оголошення: "Хотите зайти - звоните..." та номер. Конспірація, йопт )))
Офіціант нам потім пояснив, що це вони перестраховуються.. малолішо )
Прийшли ми в найтупіший день тижня - четвер. Людей було аж двоє. В клубі цілих три зали, але всі були порожні. Це - танцпол, тут було напівтемно, грала гучна музика, а по стелі літали білі точєчкі. Тому довелось скористатись спалахом, щоб щось роздивитись інтер'єр. Оці дві картини - єдине, що доводить, що ми - у гей-клубі, а не просто там десь.
Танцпол в інший бік. Без спалаху та в напівтемряві це виглядає не так убого, чесно ))))
Сиділи ми в цьому залі.
Це теж зі спалахом, взагалі-то там темрява та інтим
приблизно так:
Там є два меню: денне та вечірнє. Вдень цей заклад працює як звичайна столовка, з доволі смішними цінами (якось напевно зайду). Ввечері ціни підвищуються вдвічі. Ми прийшли ввечері, навіть ближче до ночі, тому кава коштувала 20 гривень, а коктейлі в середньому по 30. Взяли по напою з десертиком та почали чекати місцевих відвідувачів.
Просиділи дві години, побачили буквально штук 5 геїв, і то - це в основному "друзі закладу", вони ходили туди-сюди між баром та кімнатою для куріння. Нічого цікавого.
А це ще один зал, на вході.
Ловити тут було нічого, але 8 березня нас запросили на чоловічий стриптиз. Напевно сходимо, бо гештальт так і лишився не закритим ))))
А тут колега з нашої газети, яка веде рубрику "тусовка" вирішила сходити туди на розвідку по роботі. Ну і я примазалась - чом би й ні.
Таких тематичних клубів в Запоріжжі виявилось два. Ми вибрали "Velvet", бо він знаходиться в центрі міста.
Цей "Вельвєт" знайти не так і просто. Ви бачили коли-небудь, щоб так виглядав клуб? От і я ні )
Просто так туди не пускають, двері зачинені. На вході висить оголошення: "Хотите зайти - звоните..." та номер. Конспірація, йопт )))
Офіціант нам потім пояснив, що це вони перестраховуються.. малолішо )
Прийшли ми в найтупіший день тижня - четвер. Людей було аж двоє. В клубі цілих три зали, але всі були порожні. Це - танцпол, тут було напівтемно, грала гучна музика, а по стелі літали білі точєчкі. Тому довелось скористатись спалахом, щоб щось роздивитись інтер'єр. Оці дві картини - єдине, що доводить, що ми - у гей-клубі, а не просто там десь.
Танцпол в інший бік. Без спалаху та в напівтемряві це виглядає не так убого, чесно ))))
Сиділи ми в цьому залі.
Це теж зі спалахом, взагалі-то там темрява та інтим
приблизно так:
Там є два меню: денне та вечірнє. Вдень цей заклад працює як звичайна столовка, з доволі смішними цінами (якось напевно зайду). Ввечері ціни підвищуються вдвічі. Ми прийшли ввечері, навіть ближче до ночі, тому кава коштувала 20 гривень, а коктейлі в середньому по 30. Взяли по напою з десертиком та почали чекати місцевих відвідувачів.
Просиділи дві години, побачили буквально штук 5 геїв, і то - це в основному "друзі закладу", вони ходили туди-сюди між баром та кімнатою для куріння. Нічого цікавого.
А це ще один зал, на вході.
Ловити тут було нічого, але 8 березня нас запросили на чоловічий стриптиз. Напевно сходимо, бо гештальт так і лишився не закритим ))))