Украинская поэзия: Остап Сливиньский

[ariuslynx]

Зима

bogus_zolai

Здається, там купали дитину - його немовля, -

Кухня була повна пари й нагадувала
магічний ліхтар: кілька фігур, які
обертаються довкола ніжного центру,

А далі він -
раптово на стежці, темний і нерухомий,
у накинутій куртці,
ніби тут, надворі, задзвонив якийсь телефон, а він
не встиг добігти
й шукає його тепер серед промерзлих дерев:
гніздо, де вилупився невиразний голос.

Стоїть і бачить лише те, що видно: поламане гілля,
ніби вузькі рукави у сірій стіні чагарів,
якими хтось
продирався звідси на інший бік, щоб за мить
обійти довкола і повернутись.

13 листопада, 2010

Кажется, там купали ребёнка - его младенца, -

Кухня была полна пара и напоминала
волшебный фонарь: несколько фигур,
вращающихся вокруг нежного центра,

А дальше он -
внезапно возникший на тропинке, тёмный и неподвижный,
в накинутой куртке,
словно здесь, на дворе, зазвонил телефон, а он
не успел добежать
и ищет его теперь среди промёрзших деревьев:
гнездо, где вылупился неотчётливый голос.

Стоит и видит лишь то, что различимо: сломанные ветки,
будто узкие рукава в серой стене кустов,
по которым кто-то
продирался отсюда на другую сторону, чтобы через мгновение
обойти кругом и вернуться.

(Перевёл Станислав Бельский)

stas_belsky