Чайка
Вперше мені потрапила в руки "Чайка" Річарда Баха в 2008 році. Потім я читала її в 2010, і ось тепер знову. Не перестаю дивуватись, як ця проста невеличка новелка щоразу відкривається мені новою гранню... Щоразу вона наштовхує на нові роздуми. Зрештою, я зрозуміла, що цей текст так побудований, щоб відбивати те, що в тебе в даний момент на душі. Тому якби мене запитали, про що він - я б тричі відповіла по-різному. Втім, мабуть, це стосуєтсья будь-якого майстерно складеного філософського твору.
Звернусь до Джонатана Лівінгстона ще роки через два - цікаво, що він розкаже про мене тоді.