Знаєте, мене вкусив комар. Біда і щастя одночасно. ВЕСНА!

Але я не про то. Я колись обвунвачувала людину без будь-яких підстав. А він виявився обмовлений! Маю перепросити.

Мій брат завжди мріяв стати таксистом, але, з великої купи питань, не став. І мені у ЖТА (бггг) подобалось свого часу у таксі підробляти, ну, коли знаєте, савсєм біда з дєньгамі. ( Read more... )

І можна було б казати про банти, стрічки, юпочки, сорочечки і ранци, але не буду. А студенти - фуфло, їх тепер слід лякатися лише в громадському транспорті, а от школярі - то тєма. Вони ж герої! Тепер від младу до стару їм цілий рік прокидатися о 6, чи трошки там пізніше, але то все одно! :) Ось це - я понімаю! Ось це справжній непідробний героїзм ( Read more... )

Коли заходиш до своєї кімнати, расчітуєш, шо все на своїх місця, чи не так лі? Навіть коли оченята кліпають дуже повільно, і вже 3 година ночі. Але ні. Глядіш: стол не там, гітари не там, цвіточки у горшечках - і ті! Не там! Ну упилася, відать! Нє. Пощулала, помацала - реально не там стоять! Акція якась чі шо?

А у моеєї (як там воно називається?) ( Read more... )

І навіщо вони так оруть під вікном, ті коти? Бо весна, чі шо?

Бабцін кот (а вірніше кішко, що любить бичків) виявився зовсім не уявним. Принесла 6 маленьких красунчиків сіреньких кошенят. Кому потрібні, прошу!!!

Бо я не знаю, що ми будемо із ними робити. Бабуля їх топила (як?), а зараз вона хворіє, а у нас кішка тонка. 

Техніка на межі фантастики остаточного і неминучого кінцю. 
Спочатку зламався єдиний пристрій, що зливає відео не одним куском, а по частинах. Згодом в мене мегагіпер програма Опен Офис наказала довго жити ДО того, як я зберігла текст.

Вперше за життя прислала тексту головному редактору у форматі JPG. Довго сміялася, коли намагалася ЦЕ роздрокувати ( Read more... )

Коли хтось з рідних хворіє, стає дуже соромно радіти... Нібито ти і маєш право, - ти ж живеш далі, а насправді все одно соромно.

От ти сумуєш, всі тебе поважають. А як посміхаєшься, так одразу стаєш бєзсєрдєшною тваррю.

І коли тобі все життя повторюють, що тобі на все начхати, починаєш вірити. Але все одно соромно!

І як тут жить?

Добрій вечір! - Так розпочався мій ранок ( Read more... )

Субота почалася не так, як завжди ( Read more... )

Якщо б мене спитали, що я люблю найбільше, я б відповіла - 17 та 47 маршрут м. Дніпропетровська ( Read more... )

Моя внутрішня мама буквально декілька хвилин тому дозволила мені поспати ( Read more... )