Монетка в море на прощання
Вчора раптом зрозуміла, чому ж ми забули в Барселоні таку омріяну плитку шоколаду і шматок сиру, на який було стільки планів. Як виявилось - все просто і закономірно. Всі ми знаємо дитячу наївну традицію - в день від»їзду кинути монетку в море, або в річку чи фонтан якщо нема моря. Хтось з цього посміюється, хтось ігнорує але все-таки багато з нас ностальгічно це роблять. Свого роду подяка за гарно проведений час і як каже традиція «щоб повернутися».
А ми коли їхали - забули про це. Ще встигли погуляти вздовж моря, навіть нозями побавитися з хвилями і подражнити море, а монетку не кинули. Тоді Барселона вирішила що не годиться нас відпускати просто так, як це - ні тобі подяки за таку чудову погоду, ні «причини» щоб повернутися, і для цього вона абсолютно «забрала в нас пам»ять» - ми залишили шоколад і сир і не згадували про них пів дня аж поки не сіли в автобус в аеропорт...
Ну що ж, Барселона, все чесно, ти -розумна кубіта, ти нас потішила, подражнила і тепер знову чекаєш нас в гості за сиром і шоколадом! :)
А ми коли їхали - забули про це. Ще встигли погуляти вздовж моря, навіть нозями побавитися з хвилями і подражнити море, а монетку не кинули. Тоді Барселона вирішила що не годиться нас відпускати просто так, як це - ні тобі подяки за таку чудову погоду, ні «причини» щоб повернутися, і для цього вона абсолютно «забрала в нас пам»ять» - ми залишили шоколад і сир і не згадували про них пів дня аж поки не сіли в автобус в аеропорт...
Ну що ж, Барселона, все чесно, ти -розумна кубіта, ти нас потішила, подражнила і тепер знову чекаєш нас в гості за сиром і шоколадом! :)