"Як я провів літо" на вихідних
Були чудові вихідні, сонячні, теплі, яскраві, під-час яких забулись всі або майже всі проблеми.
На нас чекало чудо прогресу цивілізації - аквадукт Понткеселте в північному Уельсі.
З валлійської мови назва означає просто «Міст Кеселте». Це судноплавний аквадукт, що «несе» води каналу Ланголен над долиною річки Ді. Структура ця заслуговує на повагу хоча б з погляду на її вік - завершили будівництво аквадукту в 1805 році, зараз цей аквадукт є найвищим і найдовшим в Британії, занесений до списку Світової Спадшини. Збудували його двоє британців Томас Телфорд і Вільям Джессоп. Навіть зараз структура вражаюча, а на ті часи аквадукт висотою 38м і довжиною 307 метрів просто був фантастичним. Фактично аквадукт зроблений за принципом водогону - величезний чавунний жолоб 1.6м глибиною і 3.4м шириною поставлений на 19 масивних стовпів.
Ми погуляли навколо, спустились в долину, щоб зацінити висоту структури, пройшлися в інший кінець зазираючи вниз і фотографуючи людей на човнах, що пропливали над прірвою, понасолоджувалися краєвидами навколо - казка!
Якщо захочете відвідати ці місця - лінк на опис і мапа як добратися.
Загалом ця долина славиться аквадуктами - місцевість тут горбиста а людям якось доводилося добиратися в сусідні селища і при цьому бажано найшвидшим та найдешевшим способом, от і придумали використовувати воду для таких швидкісних переміщень. Кілька кілометрів від Понткеселте знаходиться ще одна мальовнича і цікава точка - аквадукт Чірк.
Спроектований та сконструйований тим же Томасом Телфордом на кілька років раніше в 1801. Ця конструкція трохи нижча і коротша аніж Понткеселе (21м у висоту і 220м довжини), проте аж ніяк не менш вражаюча, і напевне завдяки тому, що просто поруч з ним проходить міст, що своїм виглядом перегукується з аквадуктом. Міст залізничний, трохи вищий від каналу, досі використовується і враження створює казкове - по вищому з гудінням пробігає поїз, а по нижчому тече вода, плавають човни і поруч гуляють люди.
Закінчується нижчий аквадукт півкілометровим Чірк тунелем, в якому поміщається лише один вузький човен. І ще цікава річ відносно цього аквадукту - він сполучає Англію і Уельс. На одному його кінці стоїть табличка “Welcome to England”, а на іншому - “Welcome to Wales” :).
Після цього ми гайнули в Конві. Були там кілька разів, проте цей раз був унікальним - північний Уельс, +28 і сонце - це як подарунок долі! Ми чудово прогулялися вздовж моря, насолоджувалися краєвидами, обгоріли, спробували нозями температуру води і нарешті зайшли в сам величний замок (знову не сфотографувала його вночі!).
Дика природа вздовж берега:
А по дорозі додому заскочили на каву в одне просто казкове містечко Честер - там, якщо забрати вивіски брендових магазинів, створюється враження, що гуляємо Англією 18 століття - будинки фахверкові з дуже оригінальними верандами, катедра з червоного каменю... шкода що лише там швиденько пробіглися, як будемо в цих місцях - обов»язково заїдемо надовше погуляти.
На нас чекало чудо прогресу цивілізації - аквадукт Понткеселте в північному Уельсі.
З валлійської мови назва означає просто «Міст Кеселте». Це судноплавний аквадукт, що «несе» води каналу Ланголен над долиною річки Ді. Структура ця заслуговує на повагу хоча б з погляду на її вік - завершили будівництво аквадукту в 1805 році, зараз цей аквадукт є найвищим і найдовшим в Британії, занесений до списку Світової Спадшини. Збудували його двоє британців Томас Телфорд і Вільям Джессоп. Навіть зараз структура вражаюча, а на ті часи аквадукт висотою 38м і довжиною 307 метрів просто був фантастичним. Фактично аквадукт зроблений за принципом водогону - величезний чавунний жолоб 1.6м глибиною і 3.4м шириною поставлений на 19 масивних стовпів.
Ми погуляли навколо, спустились в долину, щоб зацінити висоту структури, пройшлися в інший кінець зазираючи вниз і фотографуючи людей на човнах, що пропливали над прірвою, понасолоджувалися краєвидами навколо - казка!
Якщо захочете відвідати ці місця - лінк на опис і мапа як добратися.
Загалом ця долина славиться аквадуктами - місцевість тут горбиста а людям якось доводилося добиратися в сусідні селища і при цьому бажано найшвидшим та найдешевшим способом, от і придумали використовувати воду для таких швидкісних переміщень. Кілька кілометрів від Понткеселте знаходиться ще одна мальовнича і цікава точка - аквадукт Чірк.
Спроектований та сконструйований тим же Томасом Телфордом на кілька років раніше в 1801. Ця конструкція трохи нижча і коротша аніж Понткеселе (21м у висоту і 220м довжини), проте аж ніяк не менш вражаюча, і напевне завдяки тому, що просто поруч з ним проходить міст, що своїм виглядом перегукується з аквадуктом. Міст залізничний, трохи вищий від каналу, досі використовується і враження створює казкове - по вищому з гудінням пробігає поїз, а по нижчому тече вода, плавають човни і поруч гуляють люди.
Закінчується нижчий аквадукт півкілометровим Чірк тунелем, в якому поміщається лише один вузький човен. І ще цікава річ відносно цього аквадукту - він сполучає Англію і Уельс. На одному його кінці стоїть табличка “Welcome to England”, а на іншому - “Welcome to Wales” :).
Після цього ми гайнули в Конві. Були там кілька разів, проте цей раз був унікальним - північний Уельс, +28 і сонце - це як подарунок долі! Ми чудово прогулялися вздовж моря, насолоджувалися краєвидами, обгоріли, спробували нозями температуру води і нарешті зайшли в сам величний замок (знову не сфотографувала його вночі!).
Дика природа вздовж берега:
А по дорозі додому заскочили на каву в одне просто казкове містечко Честер - там, якщо забрати вивіски брендових магазинів, створюється враження, що гуляємо Англією 18 століття - будинки фахверкові з дуже оригінальними верандами, катедра з червоного каменю... шкода що лише там швиденько пробіглися, як будемо в цих місцях - обов»язково заїдемо надовше погуляти.