балтік
Такий балтійський ранок. Прохолода на межі неприємності й великої насолоди.
Впевнений, мабуть, лиш у одному: коли прийде час, я хотітиму дочку.
Літо... а дні плинуть один за одним рівно, як ніколи.
Кожен день стає сильнішою туга за тими, хто віддаляється, чи віддалився. Й не хочеться втрачати надбане роками. Хоча сам не раз казав, що у будь-якій дружбі є певна точка...
Надиво вагоміші емоції спричиняються відходом, хоч і не закріпленого часом, проте занадто важливого дівочого товариства. Гм. При згадці про тебе я причиняюсь до втрати рівноваги. Або в темному або в світлому контексті.
І ще тут Ніна Сімон. Легкі доторки пальців спричиняють невідворотні спрямовані рухи мого тіла. Позитивно оздоровче маніпулювання. Врешті мені посміхаються, і я посміхаюсь також.
Ніби кожен день намагаюсь сховатись у тіні від променів сонця, що наближаються, чи навпаки, втікаю від тіней, що повзуть, набираючи швидкість, до моїх кінцівок.
Впевнений, мабуть, лиш у одному: коли прийде час, я хотітиму дочку.
Літо... а дні плинуть один за одним рівно, як ніколи.
Кожен день стає сильнішою туга за тими, хто віддаляється, чи віддалився. Й не хочеться втрачати надбане роками. Хоча сам не раз казав, що у будь-якій дружбі є певна точка...
Надиво вагоміші емоції спричиняються відходом, хоч і не закріпленого часом, проте занадто важливого дівочого товариства. Гм. При згадці про тебе я причиняюсь до втрати рівноваги. Або в темному або в світлому контексті.
І ще тут Ніна Сімон. Легкі доторки пальців спричиняють невідворотні спрямовані рухи мого тіла. Позитивно оздоровче маніпулювання. Врешті мені посміхаються, і я посміхаюсь також.
Ніби кожен день намагаюсь сховатись у тіні від променів сонця, що наближаються, чи навпаки, втікаю від тіней, що повзуть, набираючи швидкість, до моїх кінцівок.