Місяць один й той самий. Лиш різні площини під ним ( Read more... )

Я хотів би жити в цьому, аби не ця прохолода вологості, що проникає мені під шкіру. Дивлячись на віконниці старих будівель, я насолоджуюсь кожним звуком й кожним ароматом навколишнього світу ( Read more... )

Мені наснилось, ніби сидимо у напівпорожньому кінозалі. Я - по діагоналі від тебе, у наступному ряду. Через якусь дивакувату тактовність... або ж обережність ( Read more... )

Не стає душевних сил. Цей алогічний сум не залишає по собі живих клітин. Жодного просвіту для щирої посмішки, жодної надії на очікування світлого завтра. Звичайні інструменти не діють. Мотивація відсутня. Мастило зіпсуте й двигун не зробить жодного руху. Крок вперед - то лише крок в бік. Завтра - буде лиш копією сьогодні, а сьогодні - лиш ( Read more... )

Моє обожнення туману. Це більш ніж естетичний екстаз від споглядання променів від ліхтарів, що проникають через листя до асвальту. Таке собі глибоке співпереживання всесвіту у цю конкретну мить часу ( Read more... )

Таке суцільне підліткове. Суміш агресії й апатії. Що аж не хочеться нових ранків. Найбанальніше, що корені у своєму сприйнятті, а не в чужій поведінці. Що там…? Лаботамію? І таке ж сонце, таке небо. А очі мої сповнені крику. Горлянка захлинається від... чи то вулканічної лави, чи то крижаної води. Емоції, емоції за кожним кутом, кожним ( Read more... )

Майже неймовірна справа, аби біля сходів метро у мій ніс здійснив вторгнення міцний аромат сандалу. І це замість звичайного смороду аераційних споруд і шаурми. Дивина та й годі ( Read more... )

Протилежні погляди на біле, протилежні погляди на чорне і, навіть, різне бачення сірого. Проте прокинулись би ранком в обіймах один одного, поглянули у вічі й подумали собі: «Інакше бути не може, то шлях щастя». Доторкнулись вустами, опустили повіки, і поринули б далі у сон, з посмішками на вустах.

Холодні спостереження за осінньо-парковими перехожими. Світ стилю й несмаку. Пари під ручку. Почуття, розчарування, байдужість. У водах Дніпра віддзеркалюється світло далеких ліхтарів, від асфальту - ближніх, у очах - вогні суботнього вечора. За кожною людиною - коштовно-дешевий аромат парфумів ( Read more... )

Кожну хвилину, кожну секунду цінувати. Роздивлятись на долоні. Квітку. Миті. Висунутись у вікно й посміхатись світу. Таємниця щастя. Або дуже просто, або дуже складно.