Як озеленюють Краків
Буває, що йдеш містом, дивишся довкола та розумієш, що щось пішло не так. Гарні дорослі дерева обрізаються до стану телеграфного стовпа, Молоді дерева, які висаджують на заміну старим, чахнуть без поливу та елементарного догляду, а зелені та затишні вулиці після реконструкції перетворюються на суворе царство бетону та каменю без жодної тіні.
Дуже легко сказати, що далі так жити не можна. Але щоби по-справжньому змінити ситуацію, потрібна велика робота, багато толкових людей та чимале фінансування для цього всього. Нещодавно мав нагоду побувати у Кракові в гостях у тамтешнього управління озеленення та почути багато цікавого та корисного.
Велика подяка за організацію цієї поїздки львівському Стартап-Депо та краківському Інституту розвитку міст та регіонів.
2. Краківський Zarząd Zieleni Miejskiej є наймолодшою подібною організацією серед великих міст Польщі - його створили лише 4 роки тому, коли стало очевидно, що ситуація з міським озелененням є сумною та потребує змін. До того всім озелененням Кракова займалося лише 5 людей у складі тамтешнього автодору (і яких серйозні інженери-дорожники здебільшого намагалися ігнорувати).
3. Тепер же краківське управління озеленення налічує вже 200 працівників та підпорядковується безпосередньо профільному заступнику міського голови, якого тут називають президентом. До речі, фото стадіона футбольного клубу Вісла Краків тут не випадково - його підтрибунні приміщення є великим офісним центром і одним з його орендарів є Zarząd Zieleni Miejskiej. Це чудовий приклад для Львова, як зробити так, щоби стадіон не був дорогою обузою, яка оживає лише у дні матчів, а приносив користь щодня.
4. Серед працівників управління є проектанти, кошторисники, дендрологи, спеціалісти по зв'язках з громадськістю та ще багато інших. Є в тому числі і 10 робітників, які виїжджають на різні аварійні випадки, коли десь щось впаде чи поламається. Для всіх планові робіт з догляду за деревами чи скверами залучають зовнішніх субпідрядників на конкурсній основі.
5. Із заставленої макетами переговорної видно футбольне поле, але подивитися футбол на халяву працівникам не вийде - матчі відбуваються у неробочий час і на додачу до цього є домовленість, що під час ігор вони мають залишати свої приміщення.
6. Серед двохсот працівників управління є і 5 ландшафтних архітекторів, які розробляють проекти громадських просторів та скверів. Усі проекти вони роблять самі від загальної концепції до детальних креслень кожного елемента. "Якщо щось не прокреслити детально, то виконавець обов'язково щось зробить не так". Хотіли би займатися і плануванням вулиць, але для цього наразі на вистачає людських ресурсів, та і відносини з дорожниками традиційно залишаються натягнутими - зазвичай до питання озеленення вулиць доходять вже тоді, коли майже все розплановано і місця для дерев практично не лишається. Озеленювачі бідкаються, дорожники розводять руками.
Серед найбільших проектів, над якими тут зараз працюють - перепланування набережної Вісли та всіх її приток під загальною назвою "Вісла єднає".
7. Ще один важливий проект управління - створення у місті мережі міні-парків (які тут ще називають кишеньковими) під загальною назвою Городи краків'ян. Його суть у тому, щоби перетворювати невеликі занедбані ділянки вдалині від великих парків чи скверів на приємні місця відпочинку. Кожен такий кишеньковий парк присвячений якийсь темі і його проект розробляється у тісній співпраці з місцевими мешканцями. Десь тема - різновиди дубів, інший міні-парк розказує про різні види меду.
Перший такий, площею 1700 квадратних метрів, відкрили у 2016 році, витративши на це 100 тис. злотих, а у 2018 році їх по всьому місті налічувалося вже 18.
8. Беруть щось отаке...
9. Та перетворюють його якось отак. Спитав, чи буває, щоби мешканці вимагали не громадський простір, а парковку. Сказали, що деколи бувають окремі мешканці, які хочуть саме цього, але як правило, вони опиняються у меншості. Одного разу люди були категорично проти будь-яких змін та вимагали залишити все, як є і проект скасували. "Ми порадилися і вирішили, що не можемо насильно змушувати їх щось змінювати, якщо вони самі цього не хочуть".
10. Одночасно із розробкою проектів нових громадських просторів проектанти готують також і рекомендації з догляду за ними, які постійно удосконалюються.
11. Наприклад, спочатку про догляд за газонами писали скільки разів на місяць їх потрібно косити. Але стикнулися з тим, що недобросовісні підрядники косили траву вчасно, але занадто коротко, чим практично знищували її. Формально пункт виконувався, але результат був сумний. Тому згодом у правилах догляду почали писати ще й мінімальну довжину трави, яка має залишатися. І таких моментів було ще багато.
12. Компанії, які доглядають за краківськими зеленими зонами, обирають на конкурсах і з ними підписується річний контракт.
13. Ще одна важлива частина краківського управління озеленення - інспектори-дендрологи, які займаються дослідженням та інвентаризацією міських дерев. Це потрібно для того, щоби точно знати скільки яких дерев росте у місті, у якому вони стані та правильно планувати їхній догляд.
14. Для інвентаризації дерев використовують спеціальну програму, у якій кожне дерево наноситься на карту з точними координатами та має свою окрему сторінку, на якій зібрані всі його параметри - вид, вік, висота, стан та ще десятки інших аж до наявності на дереві пташиних гнізд. Там же зберігається вся історія дерева з відмітками про догляд чи пошкодження та можна робити відмітки про те, що потрібно робити з цим деревом у майбутньому, наприклад запланувати наступну обрізку з позначенням терміновості (від "на вчора" до "протягом кількох років"). Причому якщо на дереві є гнізда, програма автоматично нагадає про необхідність його огляду орнітологом та видасть кошторис його послуг.
15. В першу чергу до бази даних почали додавати молоді свіжовисаджені дерева та ті, що ростуть у центрі міста. Наприклад, повністю проінвентаризовано дерева у парку Планти (попереднє фото). Загалом зараз у базу даних занесено вже 150 тисяч дерев.
16. На кожне інвентаризоване дерево кріпиться пластикова бірка з номером. Для цього використовують спеціальний молоток з довгою ручкою, щоби бірка висіла на такій висоті, з якої її не могли би відірвати перехожі. Як це робиться можна побачити на цьому відео.
17. Кожен номер є унікальним і більше ніколи не використовується. Бірки зі зрізаних дерев складають у спеціальній коробці, а всі нові дерева отримують вже інші номери.
18. Окрім візуального огляду дерев для інвентаризації використовують також дрони зі спеціальними камерами, які дозволяють створювати трьохвимірні моделі великих територій, на яких видно всі дерева та можна розрізнити їхню висоту та координати.
19. Важливий момент - щоби займатися у Кракові доглядом за деревами, недостатньо мати лише бензопилу - потрібна також спеціальна освіта та сертифікат. Причому навіть із ними можна нарватися на штраф, якщо після вашого втручання дерево надто швидко дасть дуба. Як видно із цього фото - догляд за деревами це не обов'язково зрізання гілок, які можуть впасти.
Цікавий факт - статус пам'ятки природи у Кракові мають близько 300 дерев (для порівняння - у Львові близько 20).
20. Свого переліку рекомендованих для висадки видів дерев Краків наразі не має та поки користується варшавськими рекомендаціями. Але тут вже визнають, що у зв'язку зі зміною клімату останніми роками у Польщі почали добре себе почувати ті види дерев, яким раніше там було занадто холодно.
21. Якщо при будівництві зрізають доросле дерево, то замість нього забудовник повинен посадити 5 молодих дерев на тій же ділянці чи максимально близько до неї.
22. Окрім традиційних газонів тут також активно використовують різноманітні злакові трави та інші багаторічні рослини, які роблять міські зелені газони схожими на дикі острівці природи посеред міста.
23. На вітру цей трав'яний килим виглядає особливо ефектно.
24.
25.
26.
27. Ну і на останок ще одне дуже важливе питання - гроші. Цьогорічний бюджет краківського управління озеленення - 180 млн. злотих, з яких по 60 млн. призначено для розробки проектів, їхньої реалізації та утримання. Це, на хвилиночку, майже 1,2 мільярда гривень. Для порівняння - весь бюджет розвитку Львова цьогоріч становить 1,7 млрд. гривень.
28. "В нас скоро вибори, а піаритися на деревах люблять всі". Звісно, піар ніхто не відміняв, але і довгострокову системну роботу, як-от кропітка інвентаризація всіх міських дерев, теж не можна не помітити. Так, крок за кроком, Краків стає зеленішим та затишнішим. А що у нас?
Дивіться також:
Країна-сад
Як посадити дерево у місті - інструкція з картинками
