День Незалежності України 2011

Sep 13, 2011 19:46

День Незалежності, окрім приводу для чергових та позачергових різноманітних псевдонасущних пафосних заяв і розмов про покращення життя "вже сьогодні" "для людей", це, все ж таки, ще й гарний привід відпочити і погуляти :)))). Хтось виходить з батьками/коханим(ою)/дітьми погуляти до найближчого бидлопарку, хтось виїжджає на річку-вонючку куди подалі з міста на шашлики, хтось проводить зайвий вихідний день граючи в "глядєлкі" з монітором... Якісь планкери позують під деревами в оточенні пляшок... ой... то не планкери - то люди які вже встигли відзначити свято з самого ранку :))).
Розглянувши наведені вище варіанти, ми з дружиною вирішили відзначити свято по-своєму, аби "не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы" згаяний час.

Розпочали свято як і, напевно, більша частина міста - відвідавши новий архітектурний шедевр "для людей" - найбільший в світі квітковий годинник :))) (ну... в байку про найбільший в Україні я ще повірю... А от про "в світі" - це вже доволі суперечливе питання :)... Хоча... Де в світі ще знайдуться такі дурнілюди, що будуть хизуватись таким соціально-важливим досягненням :))) ).

Тим, хто в курсі моїх думок з приводу годинника раджу переходити до наступного абзацу, а інші, якщо не в облом, можуть ознайомитись :)))
Якщо нормальні люди роблять годинники в пагорбах (Київ, Чернівці, Харків), то наші вирішили відзначитись бетонно-скляною конструкцією для, нібито, дитячого кафе над яким і розмістилась така махіна :))). Та і, чесно кажучи, могли б розмістити їх десь обличчям до парку, а не до виконкому - я розумію, що працівникам цього самого виконкому необхідно постійно бачитикотра зараз година не на екрані монітора а у вікні. Та і надійність і довговічність годинника, після кількох поломок попередньої новинки - псевдосвітломузичнодинамічного фонтану, викликає якщо не недовіру, то цікавість :))) Підсумок: мінусів явно не менше аніж плюсів :)))

Щоправда, навколишнє середовище всім своїм видом вказувало на те, що свято заслужило чогось більшого, аніж запуск годинника і черговий привід "наклюкатись":

дорожні знаки "вдяглися" в кольори держпрапору :))))


а термометр на честь 24 серпня показував 24 градуси "спеки" в "червоному" місті :))))


Внизу годинника зробили експозицію-музей (дитяче кафе чомусь не вийшло :))) ) - фотографії та "інсталяції", що відображають минуле-сьогодення-майбутнє нашого міста, а також досягнення та визначні і цікаві місця районів міста. В принципі, могло б бути і краще.. :)

Посилання на групу ВКонтакті можна було б і затерти або витерти, а то якось не дуже естетично... До того ж, жодна з фотографій не підписана - "догадайся мол сама". А от на ресурсах звідки вони були взяті - все детально підписано і розказано. І на додачу: взагалі, якість друку усіх фотографій викликає легку нудоту О_о


А з іншого боку посилання - це непогано - може хтось і зацікавиться історією і зайде на ті сайти :) Хотілося б в це вірити

А от фоткатись на фоні годинника, як і передбачалось, краще з іншого боку дороги... якось отак:



Нічого не помітили незвичного? Ага - ми ДОБРОВІЛЬНО, на відміну від переважної більшості залучених до сьогоднішнього свята людей вдягли вишиванки.

А біля фонтану ростуть, напевно, найукраїнськіші квіти - чорнобривці (нє.. мальви теж суто-українське щастя, але якось чорнобривці рідніші :)) )



А перед входом до місцевого парку поруч з наметом "Партії Областей" побачили ще й намет комуністів О_о... Чесно кажучи, долученість комуністів до цього свята викликає багато логічних питань, на зразок: "А яким боком вони причетні до святкування незалежності? О_о".



Щороку експозицій в парку стає все менше і менше... З одного боку воно то класно - людей не мучать з оцими добровільно-примусовими заходами... А з іншого боку якось нудно і пусто стає без різнобарв’я українського аматорського хендмейду ((((
Але дехто ще лишився "в живих"...
Ветерани фолькового руху в Кривому Розі і "завсєгдатаї" святкування Дня Незалежності в парках - ансамбль "Жартівниці" з МЗК "Народний Дім"



Художка №1 виставила роботи своїх учнів: роботи, дійсно, офігенські!!! Ростуть же ж у людей руки вірним чином для такої справи О_о... Щоправда хтось інший поспішав і попереплутував назви картин:



згідно напису - перед нами олійний живопис "Козак ріг" :)))

"Коли мені світило місячне сяйво твого тіла":



Є щоправда живі істоти, яким пофіг на свято:



Десь, в цей же час, побачили серед інших наметів з різним хендмейдом столик з магнітами "виробництва" відомого криворізького фотографа Василя Гелевачука - фотки офігенські!!!. Придбати їх можна на 1-му поверсі в Сільпо - заходьте не пожалкуєте!!!

Виявляється, райвиконком вирішив прикрасити місцевий фонтан, нібито, найбільшим в Україні вінком:



В принципі, нічого так - фонтан ще так ніколи не виглядав :))

Єдина експозиція від великої кількості криворізьких Вишів (а точніше, вже від одного об’єднаного):



Але картини дуже гарні... Є таланти в нашому місті )))

Хоча подекуди, окрім таланту, відсутній ще й здоровий глузд:



Експозиція від місцевого КЖП: чисто український атрибут святкового столу - самовар з чоботом О_о

Хто там що казав про схожість представників однієї партії і великої рогатої худоби - хлопчик в синьому в паперовому картузі у вигляді голови бидла (бидло - то простонародна назва худоби - бичків, корівок усіляких)


Експозиція медиків:-
1) весільний(!) рушник з написом "На щастя, на долю" на вивісці "станції переливання крові" викликає неоднозначне враження і "вселяє" надію на краще:



2)дерево здоров’я або довголіття - ХЗ))))



А оце ми такі вишиваністі біля вінкового фонтану:



На цьому закінчується перша(офіційна) і банальна частина святкування Дня незалежності і за кілька годин починається друга (неофіційна) доволі оригінальна :)))

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

В одній з вузлових точок нашої міської транспортної системи (це я про 95-й) збирався натовп від старого до малого у вишиванках, з українською символікою. "Натовп" самоорганзувався інформацією з нету, аби взяти участь в параді вишиванок. Серед "натовпу" бачили ahineja-ja з чоловіком і izzwerg-kr. Сподівалися, але не побачили kuzya-venik, knjaz-oleh і drew-ua - а шкода, ви багато прогавили :))



Натовп "самоорганізовувався" близько години і, нарешті, рушив в бік 96-го, "розлякуючи" пересічний люд своїм непересічним виглядом )))). Перша, запланована "організаторами" (називати організаторів без лапок язик не повертається - аж надто все було неорганізоване і сумбурне), зупинка на вході знаходилась біля входу швидкісного з боку пр.Гагаріна. Тут виступила криворізька група "Скло" (в акустиці). Оцінити їхній виступ адекватно не можемо - ні фіга не було чути через рух транспорту в 5-и метрах від нас (дякуємо оргам :))) ) :(((



Наступна зупинка була вже біля іншого входу до швидкісного - цього разу в 10-ти метрах від вул. Димитрова (не менш жвавої в автомобільному відношенні), де Аня Кузіна виконала кілька пісень у супроводі бандури, але цього ми не те, що не почули, а й не побачили, бо натовп обступив Аню дуже щільно. Та і в нас не було бажання протискуватись :((
Отож ми спокійно в стороні дочекались, доки хода рушить далі - до пам’ятника козаку Рогу. Тут варто зробити ще один "реверанс" в бік організаторів: два волонтери-барбанщики (може і не волонтери, а насильно залучені люди - цього я вже не знаю) мало того, що грали геть незрозуміли ритмічні малюнки, так і стукотіли явно не дослуховуючись одне до одного (це нагадувало ситуацію, коли двоє твоїх п’яних сусідів одночасно роблять ремонт :))) ). І ще - стукотіли то вони навіть не паличками, а... порожніми пляшками О_о NO COMMENTS...



Повертаючись до теми ходи - біля козака Рога виступав гість з Києва - Святослав Силенко на старовинній бандурі.



В принципі, теж не було можливості нормально послухати через вже вищенаведені причини. Щоправда мав змогу пару хвилин послухати виступ, доки фотографував наступні фоти. Резюме: ну, хорошим голосом, в принципі, мало кого можна здивувати, а от майстерною грою на старовинному інструменті і геть незвичним для нашого міста репертуаром - можна. Дуууже цікаво і оригінально!!! Респект!

А тим часом якісь дітки обліпили пам’ятник :)) :








Несанкціоноване скупчення люду розігнав найближчий патруль. Хода реорганізувалась і рушила до наступної точки. Як потім виявилось - це була одна з доріжок біля виконкому, де мав заспівати гурт "ПікUP". Десь поруч мав ще бути майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок... Але ця точка була нам невідома, та і подібні "інсталяції" приваблювали нас менше, аніж бажання забити на "оце" і піти до рок-клубу (де мав ввечері відбутись концерт), щоб, можливо, побачити і поспілкуватись з кимось з київського гурту "Тінь Сонця"...

Щоправда, за кілька хвилин з’явилась одна обставина, яка змінила ситуацію з точністю до навпаки - ми перестріли по дорозі sergiy-vasyliuk - соліста гурту Тінь Сонця. І поки один з організаторів визначав місцеположення "ходи", щоб приєднати туди Сергія, ми встигли "запхнути" його і Святослава на отаку фоту :))) :



Для тих, хто не в курсі - у Василюка найоб’ємніша шевелюра на фото :)))

Відійшли до іншого (західного, судячи з написів біля фонтану) боку фонтану, де якраз і натрапили на виступ гурту "ПікUP"... Вишиванистий "натовп" потроху розсмоктався (не всі збиралися йти до клубу і слухати українську музику) і вже, навіть, ми мали змогу послухати впритул виступ хлопців. Але і зараз, так само, як і в попередні рази, мало що було можна розчути в гулі фонтану/його музики/дітей/їх батьків/молоді/машин :(((
Майстер-клас з виготовлення ляльок-мотанок ми теж так і не побачили (хоча він був десь біля парапетів фонтану), тому і не зрозуміли чи був побитий якийсь рекорд чи ні (організатори теж щось подібне "планували").

Надалі, "залишки" ходи, спробувавши зорганізуватись (на той момент, значна частина народу вже десь загубилась безповоротно) рушила в бік парку ім. Б.Хмельницького.
"Органзіатори" ходи хотіли провести виступ Василюка безпосередньо в парку, але, нарешті, прислухавшись до розумних думок, що там забагато шуму (від того ж самого фонтану, людей, генделиків) і знов нічого не буде чути, вирішили провести біля найближчого пам’ятника Б.Хмельницькому, де Сергій зміг нормально заспівати для тієї невеликої купки людей, що залишилась.



Провокативний напис, що пам’ятник встановлено на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією (разом із "провладними" вінками, покладеними тут напередодні) був прикритий державним прапором:





Сергій заспівав кілька пісень як зі свого сольного репертуару так і з репертуару групи. Серед інших він виконав "Козачу могилу", "У цьому полі, синьому як льон", "Кришталеві чаші", "Твоє місто". Переконуватись чи дивуватись вокальним можливостям і інструментальній майстерності нам не треба було, адже ми його вже пару разів чули у нашому місті, тому мали змогу просто насолодитись можливістю послухати адекватну інтелектуальну музику.







А ось і все, що лишилось на цей момент від гучного слова "Парад":





Доволі швидко виступ закінчився і "натовп", знову розділившись на частини, рушив: хто в бік рок-клубу "MADiSAN", а хто по своїх, невідомих для інших, святкових чи не дуже напрямках... А останні, повірте, дуууже багато втратили!

Початок концертного вечору ми, як виявилось, пропустили, але там виступали "ПікUp" і як нам, здалося, майже нічого особливого чи надзвичайного не прогавили. Зате встигли, якраз, на виступ "Велосипеду", яких давненько вже не чули.
У складі гурту відбулись чергові зміни - їх тепер знову лишилось двоє (басист-вокаліст і барбанщик), але попри те вони не втратили свого "шарму" екзотичності і оригінальності.









Дякую знову хлопцям за їхній виступ - як зажди, прикольні тексти, оригінальні аранжировки і суцільний стьоб!!! Молодці - так тримати!!! :))))

В перерві організатори намагалися провести відбір на конкурс вишиванок, але як і багато що того дня, це в них вийшло не найкращим чином. Та і бажаючих було маловато )))) Нам то воно не дуже треба було - хай би комусь іншому приз дістався :)))

Надалі виступали гурт "ЕтоСамое". Під час їхнього виступу ми благополучно дихали свіжим повітрям (бо всередині було парко), та і музика гурту нам, якось, не стала довподоби: занадто шумнуватий метал плюс жіночий голос, у співі якого складно було щось розібрати.

Тому на вулиці ми постояли і подихали :)) поки в клубі не розпочався виступ Святослава Силенка (так, того самого бандуриста який вже сьогодні співав біля козака Рога), що передував виступу хедлайнерів :)











Як для рок-клубу і вечора явно не поп-року музика виявилась занадто академічною, але присутнім сподобалось. :))) Навіть якимсь нацикам, які примудрялись під час виступу вигукувати поодинокі нетолерантні вирази. :(((

По закінченню виступу Святослава організатори все ж провели конкурс вишиванок вибравши на власний розсуд перших двух жертв (хлопця і дівчину), які попалися їм на очі :)))) Призом мали стати якісь хендмейд-подарунки, які щось ніяк не могли знайти О_о

Пообіцявши віддати призи впродовж виступу гурту "Тінь Сонця" ведучий оголосив виступ хедлайнерів. Хедлайнери, щоправда, доїхали до міста руди і металу трохи неповним складом - відсутні були бандурист і скрипалька.





Андрій Хаврук (гітара)



Сергій Василюк (вокал, гітара)





Десь в середині виступу гурту Сергій Василюк влаштував своїм колегам антракт, заспівавши сольно під гітару пісню "Вишневий садок" зі свого акустичного альбому. В цей момент, Сергій вразив мене, напевне найбільше за весь день - своїми стійкістю і витривалістю! Він весь день моменту прибуття поїзду перебував на ногах: співав і грав в с.Ганнівка, біля пам’ятника Хмельницькому. А між виступами ще був саундчек в рок-клубі. І його голос і технічна майстерність не втратили ані краплини власних сил. Я в шоці О_о. Удачі тобі і бережи свій дар Сергію!!!







Хлопці зіграли і "Козачу могилу", і "Пісню Чугайстра", і "Кривий танець", і "По вранішній зорі", і "Хрестини вовкулаки" і ще багато чого...
На біс виконали пісню, на яку відзняли дебютний кліп (кліп, як на мене, вийшов не дуже... сприймається складно О_о) - "Місяцю мій".
Виступ дуже сподобався - музиканти були майстерні і щирі, і, наскільки це було можливо на маленькій сцені, енергійні та розкуті! Навіть, Андрій Хаврук, який за відсутності зайвого вільного місця на сцені забився в куток за колонкою. :))) Офігенські тексти, офігенський вокал, офігенська музика!!!
Щасливому завершенню посприяло ще те, що організатори все ж знайшли загублені скарби Криворіжжя і, нарешті, віддали призи - золотий і срібний тризуби ручної роботи для носіння на одязі - своїм законним власникам :))))

Дивно, що при тому, що багато людей в залі (з тих, десь, 50 осіб які лишились саме на "Тінь Сонця") знали пісні гурту, після концерту на автограф-сесію лишилось небагато (десь 15, може). Мало охочих було, як придбати диск (я розумію, що зараз торренти - це наше все, але є люди, яким хочеться мати диски), так і. хоча б, сфотографуватися з Сергієм Василюком.



І ще менше лишилось людей (і якщо бути точним - то це була наша компанія з 5 людей О_о) аби дочекатися інших учасників гурту



Разом з басистом Іваном Григоряком (в центрі)



Разом з барабанщиком Володимиром Хавруком (в центрі)



Разом з гітаристом Миколою Лузаном (в центрі)



Разом з гітаристом (Андрієм Хавруком)

В цілому, проведеним днем лишились ми з дружиною лишились задоволені :)). А концертним вечором - так тим паче. Давненько в Кривому Розі не було чути якісної української музики.
Дякуємо всім-всім-всім за правильне відзначання правильного Свята, а хлопцям з "Тінь Сонця" - окреме дякую за те, що приїхали, порадували нас своїм яскравим виступом. Приїжджайте ще! Ну, будь-лааасочка :)))
Сподіваємось, що буде можливість показати вам наше місто :)))

З.І. Як завжди, трохи більше фоток отут: https://picasaweb.google.com/StanIslaWKR09/2011?authuser=0&feat=directlink :)))

Сергій Василюк, 2011, Фото, Свята, відпочинок, Тінь Сонця, Кривий Ріг, Музіка, Україна, пишемо-друкуємо

Previous post Next post
Up