Кам’янець-Подільський - Весільна подорож. Частина 3. Продовження
"У Кам’янці-Подільському куди не поверенешся -
всюди класні фотки виходять"
Володимир Новіков (гурт "Фліт")
На виході з Кам’янець-Подільської Фортеці побачили кентаврів - оскільки такого зоологічного дива у нас в місті нема, то для нас це було дивно. :))
Пройшовши повз Тринітарський собор з якого починалась наша піша подорож Кам’янцем
прийшли до Вірменьської площі, де вже працювала сцена від Львівського з ведучим, який проводив якісь конкурси і вікторини, а також чотири маленькі сцени, де живі скульптури безсловесно розігрували сцени з життя людей в чотирьох різних епохах, але обов’язково пов’язані з пивом (ех... якби не така відкрита алкогольна пропаганда ціни не було б подібній ідеї :))) )
Вирішили особливо не відрізнятися від натовпу і купити Наталці квасу, а мені пива в наметах, що стояли поруч... Ну.. Що скажу... Львівське львівського розливу могло б бути (і колись було) краще:
Допивши, напої побрели в напрямку одного з маршрутів вказаного нам гідом - зайшли на територію Петропавлівського костьолу (бл. 1370р.) до якого колись було прибудовано мінарет.
Щоправда, головний вхід з вул.Татарської, під тріумфальною аркою, виявився закритим і довелось обійти з іншого боку будівлі:
А оце і є сам костьол
Всередині костьолу, окрім самого костьолу ))), діє музей, а на території (чи діє чи не діє) цвинтар:
А ще був вражений тим, що на території встановлено камінь зі словами Г.Сковороди (він все ж таки був не католиком)
А ще на території є пам’ятник Іоанну-Павлу ІІ
Через ці ворота ми могли б вийти на наш маршрут напряму, але вони виявились зачиненими і знов довелось обходити
А це ще один цитатний камінь, але вже за межами території костьолу, на вул. Кузнечній
Цього разу зі словами Т.Г.Шевченка про те, щоб слов’яни не займались фігнею, а були братами:
А ще з цієї точки теж несподівано видно Стару Фортецю
Відносно крутий спуск, бруківка, стара забудова, що обросла рослинами - справжнє середньовічне місто:
Східчатий спуск до Нижньої Польської брами - а на фоні протилежний берег р.Смотрич і район Польські Фільварки
А старовинні кам’яні сходи виглядають набагато краще ніж сучасні бетонні, захисний шар яких за пару років облуплюється повністю:
А ось і сама Нижня Польська брами:
Мабуть вона теж перетворилась на McDonalds WC, але перевіряти це ми не стали - зате побачили те, що яскраво свідчить на користь цього припущення: десь метрах в 20 відпочивала невелика кількість людей, що вирішила за собою сміття не забирати.
Хотілося врізати їм з ноги в голову, але часу не було )))
Надалі наша дорога пролягла Старопоштовим узвозом:
до Кушнірської башти (Верхньої Польської брами)
Поруч розташувався Турецький бастіон:
Кушнірська вежа - вигляд з іншого боку (з Зарванської вул.)
Цією ж Зарванською вулицею повернулись до Троїцької площі і присіли (а хто і приляг) трохи відпочити
Надалі знов перебігли через Новоплановий міст:
Знову побачивши місцеву забавку - тарзанку... і, до речі, отам біля оленя - це отой ранішезгадуваний водоспад, що витікає з багнюки!
До речі, цей міст більше відомий у Кам’янчан як міст самогубців )))
А це вид на Новоплановий міст і Старе місто з того місця де розташувався один з білих оленів:
А ось і Наталка поруч із тим оленем
Перебігши ще раз через Новоплановий міст почали дослідження нецентральних районів Старого міста:
Знову пробігли повз:
церкву Св.Трійці
Ратушу на Польському ринку.
А по дорозі натрапили на "запаяну" міліціянтську машину з пекельним номером 666!!!!! Ва-ха-ха!
Неподалік костьолу Петра і Павла натрапили на костел Архангела Михаїла (1712-1720рр.) на Францисканській вулиці, що мав набагато менш привабливий вигляд аніж перший:
Вийшовши до "цивілізації" (тобто ярмарку) вирішили пригоститися морозивом - морозиво виявилось смачним, але от дівчинка, що його робила, якоюсь повільною - навряд чи таку загальмованість можна назвати втомою. Так що поки ми стояли в черзі, побачили пару куль що пролетіли дуже низько над містом (ну да... у них тут в Кам’янці така традиція - на день міста влаштовувати парад повітряних куль - я, здається, про це вже згадував)
Доївши морозиво, проскочили задвірками сцени від Львівського (там, де ми раніше бачили "скульптури", що гримувалися... щоправда ми і зараз побачили їх знову, але вже без гриму) до того, що вціліло від Вірменського собору св.Миколая. (кін. XV - поч. XVI ст).
Пару років тому у порожніх прорізах встановили гарне огородження:
А оце вид з більш нижньої точки на дзвіницю Вірменського собору:
А ще, коли спустилися ще нижче вулицею, натрапили на закриту територію колишніх казарм:
А, взагалі, цікаво бачити як над тобою на природних скелях височіють "скелі" муровані, а під всім чим стоять хижи і там живуть люди і не стрьомаються, що їм на голову може впасти каменюка ))))
Далі ми натрапили наР уську браму і ще одну групу реконструкторів (ага, їх тут до холєри). Хвилин через 5 вийшли до Замкового мосту, тільки вже нижньої його частини... Стежка там вузька, хоч і протоптана, але з хащами - вночі краще не ходити. Біля електростанції перейшли через невеличкий але бурхливий струмок і побачили Стару Фортецю знизу:
А пройшовши повз пару дворів нарешті дійшли до Хрестовоздвиженської церкви:
До речі, те про що ми казали: хатки прямо під Фортецею виглядають не так стрьомно, як попередні, але все ж...
Поруч був міст через р.Смотрич, але вирішили через нього не переходити - часу не було :) Але забігти на міст Наталка встигла :)))
Глянувши на годинника, зрозуміли, що час бігти за обіцяним ключем від готелю. Піднявшись сходами на міст вітром промчали через Старе місто, повз виконком і прибігли до готелю (не забувши попередньо забігти до магазину, взявши чогось на вечерю).
Забравши ключа мотнулися знову до Старого міста в намаганні побачити залишки виступу Тіка... ее.. не встигли... навіть фейерверк толком не побачили, бо в цей моменти лише добігали до Старого міста і за деревами не було нічого видно. Але виконкомівська сцена продовжувала гуляти. Сходили "на радощах" ще раз до Фортеці, що була яскраво освітлена. А там вже на цей момент гуділа дискотека... нам стало бридко від того, що таку старовину споруду зараз "сотрясають" децибели сучасної говномузики... розвернулись і пішли спати.
В готелі сил вистачило аби переборюючи втому поїсти і помитися (туалет і душ в двух сусідніх дверях), впасти на ліжко і заснути "без задніх ніг" до ранку.
Вранці зібравши речі, і, за звичкою, прибравши за собою сміття взяли речі і прийшли до автовокзалу, де взяли квитки на найближчий автобус до Чернівців. До речі, вони якісь дивні (не Чернівці, а автобуси) - прохідний автобус приїжджає до Чернівців хвилин на 20 швидше аніж прямий.
По дорозі вивчали мапу Чернівців і що там саме можна подивитися. Проїхали через Хотин - ну якось іншим разом можна заїхати і подивитись на Хотинську фортецю. В Хотині переїхали через Дністер - серйозна і нехіла така річка О_о
Підсумки:
Пройдено кілометрів - 26.8
Час перебування в Кам’янці-Подільському - 20.20 (20-05-2011)-08.40 (22-05-2011) = 36 годин 20 хвилин
З.І. Панорами як завжди шукати ТУТ
З.З.І. Непогані сайти про Кам’янець-Подільський:
http://kampod.name
http://kam-pod.gov.ua/
http://k-p.net.ua/
http://kampod.moy.su/photo/3
http://www.kam-pod.info/cgi-bin/index.cgi
всюди класні фотки виходять"
Володимир Новіков (гурт "Фліт")
На виході з Кам’янець-Подільської Фортеці побачили кентаврів - оскільки такого зоологічного дива у нас в місті нема, то для нас це було дивно. :))
Пройшовши повз Тринітарський собор з якого починалась наша піша подорож Кам’янцем
прийшли до Вірменьської площі, де вже працювала сцена від Львівського з ведучим, який проводив якісь конкурси і вікторини, а також чотири маленькі сцени, де живі скульптури безсловесно розігрували сцени з життя людей в чотирьох різних епохах, але обов’язково пов’язані з пивом (ех... якби не така відкрита алкогольна пропаганда ціни не було б подібній ідеї :))) )
Вирішили особливо не відрізнятися від натовпу і купити Наталці квасу, а мені пива в наметах, що стояли поруч... Ну.. Що скажу... Львівське львівського розливу могло б бути (і колись було) краще:
Допивши, напої побрели в напрямку одного з маршрутів вказаного нам гідом - зайшли на територію Петропавлівського костьолу (бл. 1370р.) до якого колись було прибудовано мінарет.
Щоправда, головний вхід з вул.Татарської, під тріумфальною аркою, виявився закритим і довелось обійти з іншого боку будівлі:
А оце і є сам костьол
Всередині костьолу, окрім самого костьолу ))), діє музей, а на території (чи діє чи не діє) цвинтар:
А ще був вражений тим, що на території встановлено камінь зі словами Г.Сковороди (він все ж таки був не католиком)
А ще на території є пам’ятник Іоанну-Павлу ІІ
Через ці ворота ми могли б вийти на наш маршрут напряму, але вони виявились зачиненими і знов довелось обходити
А це ще один цитатний камінь, але вже за межами території костьолу, на вул. Кузнечній
Цього разу зі словами Т.Г.Шевченка про те, щоб слов’яни не займались фігнею, а були братами:
А ще з цієї точки теж несподівано видно Стару Фортецю
Відносно крутий спуск, бруківка, стара забудова, що обросла рослинами - справжнє середньовічне місто:
Східчатий спуск до Нижньої Польської брами - а на фоні протилежний берег р.Смотрич і район Польські Фільварки
А старовинні кам’яні сходи виглядають набагато краще ніж сучасні бетонні, захисний шар яких за пару років облуплюється повністю:
А ось і сама Нижня Польська брами:
Мабуть вона теж перетворилась на McDonalds WC, але перевіряти це ми не стали - зате побачили те, що яскраво свідчить на користь цього припущення: десь метрах в 20 відпочивала невелика кількість людей, що вирішила за собою сміття не забирати.
Хотілося врізати їм з ноги в голову, але часу не було )))
Надалі наша дорога пролягла Старопоштовим узвозом:
до Кушнірської башти (Верхньої Польської брами)
Поруч розташувався Турецький бастіон:
Кушнірська вежа - вигляд з іншого боку (з Зарванської вул.)
Цією ж Зарванською вулицею повернулись до Троїцької площі і присіли (а хто і приляг) трохи відпочити
Надалі знов перебігли через Новоплановий міст:
Знову побачивши місцеву забавку - тарзанку... і, до речі, отам біля оленя - це отой ранішезгадуваний водоспад, що витікає з багнюки!
До речі, цей міст більше відомий у Кам’янчан як міст самогубців )))
А це вид на Новоплановий міст і Старе місто з того місця де розташувався один з білих оленів:
А ось і Наталка поруч із тим оленем
Перебігши ще раз через Новоплановий міст почали дослідження нецентральних районів Старого міста:
Знову пробігли повз:
церкву Св.Трійці
Ратушу на Польському ринку.
А по дорозі натрапили на "запаяну" міліціянтську машину з пекельним номером 666!!!!! Ва-ха-ха!
Неподалік костьолу Петра і Павла натрапили на костел Архангела Михаїла (1712-1720рр.) на Францисканській вулиці, що мав набагато менш привабливий вигляд аніж перший:
Вийшовши до "цивілізації" (тобто ярмарку) вирішили пригоститися морозивом - морозиво виявилось смачним, але от дівчинка, що його робила, якоюсь повільною - навряд чи таку загальмованість можна назвати втомою. Так що поки ми стояли в черзі, побачили пару куль що пролетіли дуже низько над містом (ну да... у них тут в Кам’янці така традиція - на день міста влаштовувати парад повітряних куль - я, здається, про це вже згадував)
Доївши морозиво, проскочили задвірками сцени від Львівського (там, де ми раніше бачили "скульптури", що гримувалися... щоправда ми і зараз побачили їх знову, але вже без гриму) до того, що вціліло від Вірменського собору св.Миколая. (кін. XV - поч. XVI ст).
Пару років тому у порожніх прорізах встановили гарне огородження:
А оце вид з більш нижньої точки на дзвіницю Вірменського собору:
А ще, коли спустилися ще нижче вулицею, натрапили на закриту територію колишніх казарм:
А, взагалі, цікаво бачити як над тобою на природних скелях височіють "скелі" муровані, а під всім чим стоять хижи і там живуть люди і не стрьомаються, що їм на голову може впасти каменюка ))))
Далі ми натрапили наР уську браму і ще одну групу реконструкторів (ага, їх тут до холєри). Хвилин через 5 вийшли до Замкового мосту, тільки вже нижньої його частини... Стежка там вузька, хоч і протоптана, але з хащами - вночі краще не ходити. Біля електростанції перейшли через невеличкий але бурхливий струмок і побачили Стару Фортецю знизу:
А пройшовши повз пару дворів нарешті дійшли до Хрестовоздвиженської церкви:
До речі, те про що ми казали: хатки прямо під Фортецею виглядають не так стрьомно, як попередні, але все ж...
Поруч був міст через р.Смотрич, але вирішили через нього не переходити - часу не було :) Але забігти на міст Наталка встигла :)))
Глянувши на годинника, зрозуміли, що час бігти за обіцяним ключем від готелю. Піднявшись сходами на міст вітром промчали через Старе місто, повз виконком і прибігли до готелю (не забувши попередньо забігти до магазину, взявши чогось на вечерю).
Забравши ключа мотнулися знову до Старого міста в намаганні побачити залишки виступу Тіка... ее.. не встигли... навіть фейерверк толком не побачили, бо в цей моменти лише добігали до Старого міста і за деревами не було нічого видно. Але виконкомівська сцена продовжувала гуляти. Сходили "на радощах" ще раз до Фортеці, що була яскраво освітлена. А там вже на цей момент гуділа дискотека... нам стало бридко від того, що таку старовину споруду зараз "сотрясають" децибели сучасної говномузики... розвернулись і пішли спати.
В готелі сил вистачило аби переборюючи втому поїсти і помитися (туалет і душ в двух сусідніх дверях), впасти на ліжко і заснути "без задніх ніг" до ранку.
Вранці зібравши речі, і, за звичкою, прибравши за собою сміття взяли речі і прийшли до автовокзалу, де взяли квитки на найближчий автобус до Чернівців. До речі, вони якісь дивні (не Чернівці, а автобуси) - прохідний автобус приїжджає до Чернівців хвилин на 20 швидше аніж прямий.
По дорозі вивчали мапу Чернівців і що там саме можна подивитися. Проїхали через Хотин - ну якось іншим разом можна заїхати і подивитись на Хотинську фортецю. В Хотині переїхали через Дністер - серйозна і нехіла така річка О_о
Підсумки:
Пройдено кілометрів - 26.8
Час перебування в Кам’янці-Подільському - 20.20 (20-05-2011)-08.40 (22-05-2011) = 36 годин 20 хвилин
З.І. Панорами як завжди шукати ТУТ
З.З.І. Непогані сайти про Кам’янець-Подільський:
http://kampod.name
http://kam-pod.gov.ua/
http://k-p.net.ua/
http://kampod.moy.su/photo/3
http://www.kam-pod.info/cgi-bin/index.cgi