Свята Земля. День четвертий +ФОТО

Nov 06, 2011 15:52


Вчора повернувся зі Святої Землі. Все чудово, дякуючи Богу.

Зараз і наступного тижня буду у Києві. Нарешті зміг доробити свій черговий звітик звідти:
Чекайте наступних ;)

Привіт всім!

Четвертий день. 31.10.2011

Галілейське озеро, або ж Тиверіадське, або ж Генісаретське, або ж Кенісарет - прісноводне і є одним із найважливіших джерел води для всього Ізраїлю.




Воно оточене зеленню - деревами, травою, кущами.




Є багато пляжів. Дно кам'янисте, а вода прозора. Принаймні біля узбережжя.




З дороги відкриваються прекрасні краєвиди на гори, поселення, міста, сади, квітники. У цій місцевості, як відомо, довгий час перебував Христос і апостоли. Перші апостоли були рибалками. Ловлять тут рибу і зараз. В районі озера Ісус створив багато чуд.
Капернаум. Православний храм 12-ти апостолів.




Побудований на місці дому розслабленого, зціленого Христом. Цю людину, якщо пам'ятаєте, друзі опустили в будинок через розібраний дах (у церкві є відповідна ікона):




Це мальовниче місце на березі Галилейського озера.







Багато кущів та дерев.




Спокійно. На подвір'ї за огорожею гуляють павичі.







Особлива благодать відчувається біля ікони Божої Матері. Чудові, оригінальні фрески та ікони.







Особливо вражає розпис куполів.










"Філарет, якби став Патріархом Московським, дав би українській церкві автокефалію?" - запитав одного нашого священика грек. Риторичне питання церковної політики з огляду на те, що Філарет мав доволі високі шанси стати Патріархом Московським у 1990 році...




Католицький Капернаум.




Знаходиться на місці розкопаної археологами частини міста Капернаум. Саме місто зараз не існує.




Паломників на порядок більше, ніж у православному храмі.




При від'їзді нарахував до 15-ти туристичних автобусів та кілька машин. Приблизно стільки транспорту біля кожної католицької святині. Це характерна риса всієї Святої Землі - католиків їздить набагато більше. Такий факт, мабуть, можна пояснити загальною чисельністю представників цього напряму християнства та їх платоспроможністю. Бачили паломників з Бразилії, Польщі, Кореї, англомовних країн тощо.

Цікаво, як серед такого моря паломників та туристів гіди ідентифікують себе. Кожен має патика, на якому дехто прикріплює кепку, дехто - номер, дехто - щось інше. Наш гід на патику тримає оранжевого шнурка. Відповідно, бачачи такий знак, біля нього збирається група. Самі ж паломники зазвичай або мають на своєму одязі наклейки або на їх шиях висять бейджики. Це також ідентифікує їх групи і дає змогу при згубі знайтися - на бейджику чи наклейці є номер телефону гіда.

У Капернаумі над місцем, де, як вважають, був будинок апостола Петра і сталося зцілення його тещі, побудований у модерновому стилі католицький храм.







На подвір'ї пам'ятник цьому апостолу з ключем та жезлом.




Поруч розташовані руїни синагоги, у якій проповідував Христос.




Цікаво, що споруда побудована з білого каменя (вапняка).

У той час інші будинки Капернаума збудовані з чорного каменя (базальту). Це можна побачити по залишках споруд.




Поруч пам'ятника Петру є доволі оригінальні орнаменти.













Табха. Базиліка Примноження Хлібів та Риб. Тут сталося чудо нагодування Христом 5 тисяч людей з 5-ти хлібин та 2-х рибин.



У давньому храмі збереглася давня мозаїка V-го століття.




Звідси пішло знамените зображення двох риб, як таке, що ми зустріли у храмі 12-ти апостолів:




Щоправда, зображення риб особисто я так і не побачив на відміну від зображень птахів.









Зате риби живі плавають у міні-басейні на подвір'ї перед храмом.




У вівтарі знаходиться камінь, на який Ісус клав рибу і хліби




Гора Блаженств. Місце, де Ісус виголосив Нагірну проповідь ("Блаженні ті...").




Місце справді відповідає своїй назві. Гарні доріжки, квіти, кущі та дерева.




Звідси відкривається вигляд на все Галилейське озеро.




На горі Блаженств розташований католицький храм.




Гід розповів, що на цю церкву давав гроші Муссоліні ;)

Йордан. Річка, де Христос прийняв від Івана хрещення.

Щоправда, саме місце хрещення Ісуса розташоване не там, куди масово ходять паломники, не в Ярденіті.




На березі ми переодягнулися у купальні сорочки. Щоправда, вхід у роздягальню платний. Альтернативних варіантів нема.

Біля узбережжя облаштовані місця для купання з поручнями та сходами.




Священики на одному з таких місць відслужили молебен. Після нього ми спустилися і окунулися в святу річку. Завершилось дійство виконанням національного гімну України.




Після такого хрещення відчувається просто неймовірна Божа благодать, духовне піднесення! Це словами не передати.

Хитрі ізраїльтяни зробили оригінальний маркетинговий хід - вхід до місця купання вільний. Але вихід - через великий магазин. Звісно, що певний відсоток туристів і паломників на це "купується" та купує речі.

Інший цікавий спосіб заробляння грошей по-ізраїльськи: схоже, у той момент, коли ми хрестилися, нас знімали на камеру спостереження з протилежного берегу Йордану. Потім нам пропонували придбати по 15 доларів диски із цією зйомкою.

Сільське господарство. Рослинництво розвинуте насамперед у районі Середземного моря та в низинах. Значну частку аграрного сектору займають кібуци (це по-жидівському, а по-нашому - колгоспи). Ростуть сади, де вирощують оливки, банани, фініки, інші фрукти та овочі. Рослинництво базується на крапельному зрошенні - до рослини підведена трубочка і через дірочки у певний час туди подається вода.

Така земля там вважається родючою. А якби були наші чорноземи?




По дорозі від Галілейського озера заїхали в один із кібуців.




Запах - як на добрих українських колгоспних фермах, яких залишилось зараз мало. Зустріли кумедного песика:




Вибір товарів у крамниці кібуцу просто вражає - сиропи, варення, трав'яні чаї та суміші, сушені фруктові суміші, різні приправи, оливкова олія, оливкове мило, фініки, оливки, маслини, всякі фрукти та овочі тощо.




Далеко не в кожному українському супермаркеті знайдеш такий асортимент продуктів, як у цьому "колгоспному" магазині. Щоправда, суттєвим недоліком є високі ціни.




У Ізраїлі/Палестині займаються і тваринництвом - насамперед випасають овець, зокрема у пустельній місцевості.

Палестинська кухня доволі смачна. Переважає кислий смак. Великий вибір салатів, молочних страв та продуктів. Смачно готують рибу і баранину. Щоправда, вдало готувати супи чи якісь інші перші страви вони не вміють.Замість хліба - лєпьошки. Багато страв мають зовсім незвичний для українців смак. Наприклад, салат із свіжої капусти з солодким соусом. Або ж огірки, заквашені у розсолі від оливок. До речі, самі оливки та маслини мають набагато кращий смак, ніж навіть найдорожчі їх "собратья" у українських супермаркетах. Фрукти, що подаються (апельсини, банани), мають зелену шкірку, що для нас незвично. Але на смак колір не впливає. На десерт в основному желе та вершкові десерти.

На четвертий день у місті Тверії спробували так звану рибу Петра - тиляпію. Вважають, що саме її ловили апостоли-рибалки у Галілейському озері. Риба доволі смачна, але і коштує досить дорого.
На дорогах Ізраїлю та Палестини можна часто зустріти військових. Діють контрольно-пропускні пункти як з однієї, так і з іншої сторони.




Туристів пропускають швидко, практично без жодних проблем. Вперше безпосередньо з ізраїльськими військовими зустрілися вчора і сьогодні. На КПП в Йорданській долині в салон заходять троє озброєних вояк і просто проходять від початку автобуса до його кінця, не перевіряючи жодних документів. Гід стверджує, що таким чином вдається попередити до 80% терактів. На ізраїльських КПП служать і жінки.

війна, Я, араби, євреї, подорожі, християнство, світлини, церква, Палестина, армія, Польща, фото, монастир, жиди, Ізраїль, релігія, католицизм

Previous post Next post
Up