П'ятий день
1.11.2011
Гора Спокус. Тут Ісус Христос 40 днів і ночей молився, а диявол його спокушав.
Розташована поблизу міста Єрихон (Jericho) у Палестині.
Тут є хороший православний монастир.
Монастир розташований біля вершини гори Спокус, вздовж скелі. Вона і виступає в якості однієї із стін цього приміщення.
У ньому всього-навсього один монах. Йдеш по монастирю, наче коридору, бачиш цей білий камінь та відчуваєш велич віри.
У монастирі через храм можна потрапити до невеличкого приміщення.
Там розміщений камінь, на якому молився і постив Христос. Від нього відчувається потужна позитивна енергетика.
Поблизу приміщення у скелі можна побачити келії-печери, де раніше жили монахи
На саму вершину гори веде підйомник (фунікулер). Щоправда, ним ми так і не скористалися.
Єрихон
Внизу, в самому Єрихоні поблизу магазину зустріли верблюда ;)
Після відвідали територію, де розташована смоковниця, на якій сидів митник Закхей, сподіваючись побачити Ісуса
Біля самого дерева розташована каплиця.
А поруч грецький православний храм.
До речі, я не пригадую у наших храмах ікону з цим біблійним сюжетом.
Цікаво, чому вона не популярна?
Наступним пунктом цього дня став:
Монастир Герасима Йорданського. Цей святий вийняв скалку з лапи лева, а потім приручив його.
Перед входом до монастиря розміщена низка скульптур, зокрема велика скульптура лева.
Саме приміщення має кілька поверхів.
Нас ще надворі зустрічають доволі хороші, мелодійні дзвони.
У верхньому храмі на підлозі багато гарної мозаїки, зокрема і з левом. Є древні ікони.
До речі, у грецьких храмах можна часто зустріти і зображення двоголового орла - символа Візантійської імперії, а зараз Константинопольського патріархату.
Я раніше писав, що у лаврі Савви Освяченого нас вгощали. Виявилося, що це не одиничний випадок. Традиція практично усіх грецьких православних монастирів - пригощати паломників. Водою, соком, цукерками, печивом, кавою - скромно, але зі смаком.
Іншою особливістю греко-православних храмів є те, що свічки зазвичай ставлять не всередині храмів, а у передпокої або у окремих каплицях надворі. Як правило для такої потреби там стоїть скромний ящик з піском на чотирьох ніжках, без прикрас. Фіксованої ціни за свічки чи звичайні записки за здоров'я немає. Людина просто дає пожертву на храм. Як правило це становить 1 долар.
Торгівля у грецьких православних храмах ведеться. Але це відбувається у менших масштабах, ніж у нас. Принаймні так мені здалося. Торгові місця знаходяться або у передпокої церкви, або, навіть, надворі.
Мертве море
Фабрика косметики "AHAVA".
Розташована поблизу Мертвого моря. За площею порівняно невелика.
Хитрі ізраїльтяни і тут проявили свій гендлярський хист.
Перед входом у фірмовий магазин гід дає картку, яка при покупці дає право отримати ще щось у подарунок.
Потім туристична група заходить у міні-кінотеатр, де на великих телеекранах демонструється захоплююче кіно російською мовою - про косметичну продукцію "AHAVA", мінерали, що до неї входять і так далі.
У цьому приміщенні розміщена симпатична композиція з мінералів Мертвого моря
Окрім власне косметики у іншому відділі магазину продаються інші продовольчі та промислові товари.
Щоправда, із нашої групи практично ніхто не захотів щось тут придбати. Мабуть, не по кишені українцям ця продукція - ціни справді великі.
Потім був
Пляж на Мертвому морі
Сама вода у морі має величезну мінералізацію - відчуття незвичні. Так що втонути там доволі проблематично: Підйомна сила води велика. Так що без особливих проблем можна просто лежати на воді.
Щоправда, потрібно уникати, щоб ця морська вода потрапляла на голову чи в очі.
Переконався на власному прикладі - бризка потрапила у око і одразу воно почало пекти. Так що жарти тут зайві.
На самому пляжі облаштовані парасольки та душі. Крім стаціонарних парасольок є і переносні - з рекламою корпорації "Nestle". Крісла пластикові a-la наші наметно-пивнякові.
Загалом на Мертвому морі нецікаво - довго не покупаєшся.