Sep 28, 2009 19:20
Віддала серце,віддала життя.
Усе тепер лиш тільки спогад.
І ти казала,що то відкриття,
Коли з середини на тебе погляд.
Ні-ні! Так не може бути!
Я не вірю, що сьогодні вона?!
Полетіла туди, звідки не вернути.
Страх. Відчай. Втома. Кома.
Я перестрілась з нею в небі.
Я повернулася, вона ще досі не.
Вертася так, не тільки при потребі.
Вертайся Катя цієї осені…
немає сенсу,
твори,
вірші,
ілюзія,
Київ