(no subject)
Украинский историк Вера Даренская по вопросу преемственности древнерусского языка и древнерусской культуры
Проблема спадкоємності давньоруської культури
Хоча культура Давньої Русі із самого свого початку великою мірою розвивалася саме на теренах сучасної України (більше чверті території Давньої Русі - це землі сучасної України), тут відбулося і її хрещення, тим не менше спадкоємність між давньоруською і пізнішою українською культурою є окремою науковою проблемою. Річ у тім, що вже у XVII столітті внаслідок іноземного панування і нав’язування західноєвропейських культурних зразків на теренах України вже практично не залишилося давньоруської культурної традиції. Ця традиція - зокрема, архітектурні стилі, літописна спадщина, давньоруські билини, елементи одягу тощо, - на той час збереглися тільки у північній - Московсько-Новгородській Русі. Саме у цей час і формується нова українська культурна традиція і народна українська мова.
............
Провідний сучасний спеціаліст з історії української мови Віталій Русанівский писав: «давньоруська мова далека від специфіки сучасних українських говорів, і томупотрібно визнати, що словник останніх у всьому істотному, що відрізняє його від великоросійських говорів, утворився в пізніший час»2. Це підтверджує висновок академіка П. П. Толочко, згідно з яким «створена на мовній основі споріднених східнослов’янських племен в умовах існування єдиної держави, давньоруська мова не розпалась у XII-XIII ст., а надовго пережила Київську Русь»3. Відмінності між східнослов’янськими мовами сформувалися лише у XVI-XVII століттях (причому найбільш схожою на давньоруську залишилася сучасна російська мова, оскільки українська та білоруська сформувалися під сильним польським впливом).
(В.М.Даренська «Культура давньої Русі» Харків, 2012, стр.6-7)