історія з перснем

[zzzulfiya]

я дуже люблю спільноту kiev_second не користі ради, а за оборот чудового в природі і за обмін. в дрібних побутових угодах проявляється людська сутність.

коли я була в затяжному дрейфі безробіття і безгрошів'я, я вирішила продати два персня - з аметистом, привезеного з подорожі і другий, який купила тут, і більше чомусь такого ні в кого не бачила.
і якраз у мене

Comments

[zarazjuka]

вона перебуває в стані затиснутості, і не вміє радіти життю - такое часто со мной бывает(

[zzzulfiya]

це в мого о'дуванова - просто діагноз. треба вчитись, значить, якщо схотіти - все вийде.
найцікавіше, що немає, напевно людей, в яких хоч на мить чи годину в житті, а може й більше, не було би такого стану.
треба його відчути і прийняти, щоб легше відпустити)))

[zarazjuka]

стараюсь отпустить, но оно иногда сильнее(

[zzzulfiya]

нічого не може бути сильнішого за вас, адже все це - ви створюєте самі.
значить у вашій владі це перетворити на щось інше або обирати, що вам до вподоби.

[merilyn]

неймовірно, але факт)
значить він дійсно твій)

[rlomkkko]

з тим вмінням приймати подарунки - греблю гати таких і таки то мабуть поганенько. но коли навчишся дарувати - помалу вчишся і приймати
а про повернення - дуже добра історія. вечірньо-чайна

[zzzulfiya]

уклінно дякую, маестро

[whatsoeverr]

суперісторія і я той перстень пам*ятаю)

[kanja_bibrka]

Вітаю!

Це кльово!!

До мене так в шостому класі повернувся улюблений хом.як. Я віддала його в розпачі - мусіла щось робити з 15 хом.яками, й розгорнула цілу рекламну кампанію серед однокласників. Всі 15 було роздано, і улюблений пішов разом із ними.

За якийсь час я почала його згадувати... Коли за кілька місяців Кульчицький спитав мене "Хочеш хом.яка?", то сказала "Так". Він приніс того самого! Що був ручний, сидів на плечі й спав у кишені. Це було класно!

[zzzulfiya]

да, життя містичніше ніж вимисел про нього, як казав класик - чи-то Чехов, чи-то хто інший.