Українське Дао де Цзин
Сусідка подарувала книжку, видану у мукачівському видавництві "Карпатська вежа". Автор - Мирослав Дочинець, називається "Многії літа. Благії літа."
Я третій день не можу відірватись від неї. Гадаю, я її буду перечитувати ще багато разів.
Мирослав Дочинець, журналіст, обробив і надрукував записи 104 річного Андрія Ворона, з яким автор був знайомий. Ніни Андрій Ворон уже покійний, Дочинець пише, що помер не від хвороби - укріпляв після паводка погріб, і його привалило балкою.
Чим унікальна ця книга - крім мудрих філософських сентенцій в дусі Лао-Цзи, тільки в християнізованій традиції, книга містить рецепти здорового харчування і ліків від природи - які ми маємо під рукою, але не вміємо користуватись. Так, для мене стало відкриттям, що чай з гілочок верби - просто майже панацея.
Якщо багато чого збігається з даоською традицією - мене не дивує. Кожен спостережливий чоловік з віком приходить до істинного розуміння природи життя і своєї місії. Є місця відверто сентиментально-наївні, наприклад, молитви старого (їх небагато). Але чи не чудово здобути наївність, полишивши оцю властиву нам, отруєним токсичним лоєм брехні, хитрожопість, з якої тільки самоотруєння - більше нічого? Ці молитви пронизані даоською енергією, надзвичайно потужною силою яку дає тільки щирість відкритого серця.
Після Лао Цзи я нічого подібного не зустрічала, в деяких місцях у мене виступають сльози. Простою мовою говорить від імені старого М. Дочинець те, що варто слухати і повторювати собі. Замовити книжку можна за тел. в Мукачеві (03131) 220-02 або моб. 050-671-37-17, е-мейл: mido.mukachevj@rambler. ru (?).
Коротше кажучи, ця книга - як ковток свіжої джерельної води. Для людей, які кам'яніють у кам'яних мішках Києва - це знахідка, скарб, - справжнє українське Дао, яке лине з Карпат. Дуже рекомендую. Вона коштує десь 30 грн. приблизно. Ну, безперечно - must have. Я в щирому захопленні.
І наостанок - нас легко ошукали, порушивши безцінний зв'язок поколінь, залишивши молодь сам-на-сам з якимись полоумними бабами-клікушами, бабушками-процентщіцами тіпа сумнозвісної Дакал, комуняцькими старими хвойдами, які роззявляють гнилі пащеки на мітингах з комуністами, голосують за гречку. Що з них користі - це бур'ян, збуяла трава, яку тут насіювали, коли такі діди як Андрій Ворон, наче реліктові дерева, лишили по собі те невисловлене, на чому тримається наша сила вікова. Андрій Ворон був і в таборах, і в засланні, і в мандрах. Багато таких людей не повернулись, а вони були носіями нашого Дао. І в колективному, і в індивідуальному. І тому я тільки зараз достеменно відчула, наскільки злочинним був совок, з його спланованою дезорієнтованістю, і всі ці глобалізми-космополітизми, де людині рекомендується забути, звідки вона і що несе в собі, тільки набір стандартних фраз, однакових поглядів, невиразних облич, байдужість, депресія і несмак. Тому доземний уклін Дочинцю - це Книга Книг, яку він зберіг і пустив у світ.
(Біографія Стіва Джобса в порівнянні - видроч, ви вже мені даруйте - святого з нього зробити не вдасться, і огидно дивитись на спроби.)
Дякую, що дочитали до кінця, вибачте за многа букв.
Я третій день не можу відірватись від неї. Гадаю, я її буду перечитувати ще багато разів.
Мирослав Дочинець, журналіст, обробив і надрукував записи 104 річного Андрія Ворона, з яким автор був знайомий. Ніни Андрій Ворон уже покійний, Дочинець пише, що помер не від хвороби - укріпляв після паводка погріб, і його привалило балкою.
Чим унікальна ця книга - крім мудрих філософських сентенцій в дусі Лао-Цзи, тільки в християнізованій традиції, книга містить рецепти здорового харчування і ліків від природи - які ми маємо під рукою, але не вміємо користуватись. Так, для мене стало відкриттям, що чай з гілочок верби - просто майже панацея.
Якщо багато чого збігається з даоською традицією - мене не дивує. Кожен спостережливий чоловік з віком приходить до істинного розуміння природи життя і своєї місії. Є місця відверто сентиментально-наївні, наприклад, молитви старого (їх небагато). Але чи не чудово здобути наївність, полишивши оцю властиву нам, отруєним токсичним лоєм брехні, хитрожопість, з якої тільки самоотруєння - більше нічого? Ці молитви пронизані даоською енергією, надзвичайно потужною силою яку дає тільки щирість відкритого серця.
Після Лао Цзи я нічого подібного не зустрічала, в деяких місцях у мене виступають сльози. Простою мовою говорить від імені старого М. Дочинець те, що варто слухати і повторювати собі. Замовити книжку можна за тел. в Мукачеві (03131) 220-02 або моб. 050-671-37-17, е-мейл: mido.mukachevj@rambler. ru (?).
Коротше кажучи, ця книга - як ковток свіжої джерельної води. Для людей, які кам'яніють у кам'яних мішках Києва - це знахідка, скарб, - справжнє українське Дао, яке лине з Карпат. Дуже рекомендую. Вона коштує десь 30 грн. приблизно. Ну, безперечно - must have. Я в щирому захопленні.
І наостанок - нас легко ошукали, порушивши безцінний зв'язок поколінь, залишивши молодь сам-на-сам з якимись полоумними бабами-клікушами, бабушками-процентщіцами тіпа сумнозвісної Дакал, комуняцькими старими хвойдами, які роззявляють гнилі пащеки на мітингах з комуністами, голосують за гречку. Що з них користі - це бур'ян, збуяла трава, яку тут насіювали, коли такі діди як Андрій Ворон, наче реліктові дерева, лишили по собі те невисловлене, на чому тримається наша сила вікова. Андрій Ворон був і в таборах, і в засланні, і в мандрах. Багато таких людей не повернулись, а вони були носіями нашого Дао. І в колективному, і в індивідуальному. І тому я тільки зараз достеменно відчула, наскільки злочинним був совок, з його спланованою дезорієнтованістю, і всі ці глобалізми-космополітизми, де людині рекомендується забути, звідки вона і що несе в собі, тільки набір стандартних фраз, однакових поглядів, невиразних облич, байдужість, депресія і несмак. Тому доземний уклін Дочинцю - це Книга Книг, яку він зберіг і пустив у світ.
(Біографія Стіва Джобса в порівнянні - видроч, ви вже мені даруйте - святого з нього зробити не вдасться, і огидно дивитись на спроби.)
Дякую, що дочитали до кінця, вибачте за многа букв.