Прийшла із розумной рестораці, де з неопісуємим восторгом послухала лекцію Вахтанга Кебуладзе. По-перше, це блиск ерудиції, харизми і те, що я називаю "телеграма розуму". насолоду отримала точнісінько того градуса, як від читання Бодріяра.
По-друге, я скачала у нього вєліколєпну пісню з "Міміно" в сучасній обробці грузинською і поставила на вхідний дзвінок.
По-третє, Вахтанг, дєвочки, - кросавчєг. В прямому сенсі. Уявіть відносний градус восторга, коли умне говоре плєшивий додік в окулярах-батіскафах с синдромом ситуативного пованіваія від непраного светра, і уявіть якщо блєщєт вальяжний кросавчєг з правильно інтонованою українською, з грузинським іменем і прізвищем, та ще й у модному коздюмі, з глибокими розумними очима. ізвінітєяізвіняюс.
по-друге, коли йдеться про емоційний восторг, артистизм і чуство надьожності, що так рідко зустрічається все разом в одному чоловіку (як правило або артистизм або надійність) я одразу згадую цього гада
amigo_mio по-третє, коли йдеться про феєрверк почуттів, дружбу і близькість духу - весь час перед очима крутиться нєкто уважаєме, і нема на те ради.
нагадайте мені про цей пост, якщо я начну сєтовать шо яскраві і цікаві мущіни мені не встрічаються і всьотакоє.