і дещо про гідність

[zzzulfiya]

Колись Лембіт писав про западло отримувати нагороди і медалі від негідних людей, від урядів жлобів і крадіїв, і що будь-які регалії означатимуть, що ти їм до вподоби, бо один з них або погоджуєшся на службу їм, раз вони тебе відзначили.
ось приклад письменницької гідності: письменник Анатолій Дімаров відмовився приймати орден Ярослава Мудрого з рук

Comments

[stekunova_sem]

ще були перепости на волинських інформаційних сайтах про це.

[archervarius]

Дімаров молодець. я б нагороду не взяв, "неважная честь чтоб из эдаких роз..." бабло б узяв, потратив на щось суспільно корисне - купив би сільській школі комп або дитину яку бідну на море вивіз...

[zzzulfiya]

а може б тойво... дрогнули. нагорода то звісно, заслужена перед людьми. просто вручають покидьки.

[archervarius]

в принципі пристрасть до нагород не обовязково заперечує талант, див. "Ростропович". але по суті - фантик воно і є фантик. народ це теж поняття відносне, є серед нього публіка незгірш владників наших.

щодо лічно мене, то чим менше мене бачать і знають, тим мені спокійніше)

[zzzulfiya]

зрозуміла, дякую.

[shuher_smit]

Ніколи б не прийняв.

[zzzulfiya]

а соблазн був коли-небудь?)

[shuher_smit]

Найбільшим соблазном була поїздка на співбесіду "поработать на нового вєлікого прєза Яника". Було то кілька років тому і досить довгий період часу я сидів без роботи.

Після співбесіди було таке велике почуття огиди до себе, що вирішив не братися за роботу, якщо зателефонують. Не дзвонили - і слава богу.

[zzzulfiya]

Саш, може це огида ще й від того, що не передзвонили? Я думаю, якби багато почестей - ізвольтє машину з водієм подать, ось вам аванс зразу на розгон і купівлю "статусного" мотлоху, то сьо, переконав би себе.

я без іронії і підйобок говорю зараз.