Мармароси, 28-30 червня 2013р. Карпатський рай
Нарешті збулась багаторічна мрія - цілих три дні в наймальовничішому куточку Карпат - Гуцульських Альпах (Мармароси, Мармароські Альпи). Кілька разів записувався в похід, отримували дозвіл, усі ходили, а в мене не виходило.
Трохи хронології.
28 червня
5:00 - виїжджаємо машиною з Бурштина
7:00 - зупинка в Яремче, тут збирається уся велика і чудова компанія. Кількома машинами і автобусом їдемо до Ділового
9:00 - на заставі в Діловому, реєструємося з пачкою паспортів у прикордонників. Поки-що нас 33, ввечері ще шестеро під'їде
11:00 - ГАЗом-66 та УАЗом їдемо вверх, до полонини Лисичої
13:00 - після супер-екстремального підйому виїжджаємо на полонину (перепад висот був з 350м до1500м). Розбиваємо табір - близько 20 наметів
14:30 - йдемо на ПІМ - Піп Іван Мармароський
16:30 - на вершині ПІМ
17:40 - на озері під ПІМ, купаємося, відпочиваємо
20:00 - вернулись в табір. Готуємо вечерю і т.д. Погода - супер, добре, що синоптики помилилися.
29 червня
Сніданок, багато чаю :-)
10:00 - йдемо на Петрос
10:50 - полонина між Берлибашкою і Петросом
12:00 - на Петросі, довгий привал
14:20 - знову на полонині
15:00 - на Берлибашці, і знову привал. А куди спішити, якщо знаходимося в раю при такій чудовій погоді :-)
17:00 - вернулись в табір. Часу набагато більше, ніж вчора. Знову готуємо вечерю (разів 4 по 3 казани - хтось з величезним задоволенням готував казанок за казанком, а велика і дружня компанія миттєво це все опустошала ), знову багато чаю. Ватра, зірки...
Близько 23:00 четверо добровольців вирушають назустріч (чи то в пошук) Сашка Думи, який заблукав, забрів хтозна-де (можливо і в Румунію) і безсилий бродив десь по хребті (вночі і в хмарах). На щастя, все добре і в півдругої ночі його приводять в табір.
30 червня
6:00 - підйом, сніданок, збираємось. Половина людей погодилась викликати УАЗа, щоб звіз вниз рюкзаки. Такий кайф йти без того вантажу на плечах :-)
8:00 - йдемо вниз шукати Ялинський водоспад. Розділились на 2 групи. Потім групи таки зійшлись докупи.
12:00 - таки знайшли водоспад. Фотосесії з веселкою, купання. А водичка - супер!!!
12:50 - йдемо вниз
13:40 - на дорозі біля потоку Білого
14:00 - лісопилка. Тут усі збираються. Хто хоче - купається в ріці. Чекаємо, поки підтянуться усі
15:00 - виїжджаємо додому. Сумно :-(
15:40 - заїхали трохи в географічний центр Європи
20:30 - вдома, в Бурштині
Ось такий вийшов супер-похід. Це мій найкращий похід по Карпатах. Можна було би ще писати купу всього, але краще б було коли-небудь повторити сам похід. Тим більше, що на гору Щербан (Жербан) я не сходив. Так що хай Мармароси чекають, ще там будемо :-)
Піп Іван Мармароський, державний кордон України з Румунією
Невелике відео на 19 хв - просте, без всякого монтажу
Екстремальний підйом на ГАЗ-66
Перший раз в житті такий екстрім
А фотограф ловить момент
Усі в шоці від такого підйому, але через силу посміхаються
Невелика зупинка, колиба на полонині справа
Машини перегрілися
Трохи відпочиваємо
Знову грузимося в ГАЗ
Трохи розуміється чи просто вдає?
ПІМ вдалині, нам сьогодні туди
Позаду - Петрос Мармароський
Дорога йде догори
Гарний будиночок зі столом при дорозі
Вершина ПІМ - вже близько. З'являються попереджувальні таблички
Тиждень-два тому усі гори були такими рожевими, а зараз - лише де-не-де
Тиждень-два тому усі гори були такими рожевими, а зараз - лише де-не-де
Стовп на Піп Івані Мармароському
Державний кордон
Стовпчик ледве тримається
Зліва - прірва, а внизу - залишки снігу
Позаду - Феркеу і Михайлек
Десь далеко внизу - озеро. Потім підемо і туди
Частина групи на ПІМ, решта піде сюди ввечері на захід сонця
На самому кордоні
Круті схили ПІМ
Великий сніжник зліва від хребта, нам туди
Хребет Піп Івана
Румунські Феркеу і Михайлек
Спускаємося вниз
Снігу ще ого-го скільки
Решта порозбрідалися десь по горах
Потім ще один спуск - і озеро
Кайфує
Ще один вертикальний спуск
Озеро під ПІМ, майже всі скупалися
Назад йдемо низом, траверсом хребта
І знову румунські вершини
Цвіте рододендрон
А дехто називає його червоною рутою
Стежка траверсує хребет
Це вже ранок наступного дня, внизу - наметовий табір
Полонина Лисича і ПІМ
ПІМ
На полонині між Берлибашкою і Петросом Мармароським
На вершині Петроса Мармароського. Місця там дуже мало. Ще би кілька чоловік - і не влізлися б :-)
Вертаємось на полонину
Знову на полонині
Петрос вже далеко позаду
Там такого чуда - дуже багато
Невелике озерце під Берлибашкою
Над озером - Берлибашка
На Берлибашці. Позаду - Петрос
Усі задоволені
Ще один перекус
Спуск з Берлибашки
А на полонині зліва - отара овець
Вертаємося на полонину Лисича
В наймальовничішому куточку Карпат
Фотосесія за кілька сот метрів від табору
На третій день зранку в наметі отака гостя
Зібралися і йдемо вниз, а за Піп Іван зачепилась хмара
Розділились на 2 групи, одна - вниз по дорозі, а ми звернули з дороги направо, пройшли трохи полониною мимо такої колиби і зрізаємо до водоспаду
На стежці внизу і після \\"гуцульського гака\\" зустрічаємо першу групу, яка завертає нас назад. У Михайла Бойка вже й кульок грибів є
Через годинку виходимо на вершину водоспаду
Екстремальний спуск до низу водоспаду
Ось і сьогоднішня мета - Ялинський водоспад
Висота над рівнем моря - 1050м, висота падіння води - 26 метрів. Найвищий водоспад Карпат
Ну як не скупатися - ще й після такого екстремального спуску
Вершина водоспаду
І табличка
По дорозі вниз на полонині бачимо таку годівничку. Полонину не переходимо, а йдемо її правим краєм - і знову в ліс
Вийшли до дороги
В зворотню сторону на водоспад можна йти з цієї точки
З гір спукається купа рокерів з Великого Бичкова. Через півгодини доходимо до лісопилки - і по машинах та автобусах. Шкода роз'їжджатися
По дорозі додому заїхали в центр Європи
Юра, фото на згадку
Ще одне
Справа від дороги - міст через Тису
Зліва - базарчик з рестораном. Ще годин 4 їзди - і ми вдома
Трохи хронології.
28 червня
5:00 - виїжджаємо машиною з Бурштина
7:00 - зупинка в Яремче, тут збирається уся велика і чудова компанія. Кількома машинами і автобусом їдемо до Ділового
9:00 - на заставі в Діловому, реєструємося з пачкою паспортів у прикордонників. Поки-що нас 33, ввечері ще шестеро під'їде
11:00 - ГАЗом-66 та УАЗом їдемо вверх, до полонини Лисичої
13:00 - після супер-екстремального підйому виїжджаємо на полонину (перепад висот був з 350м до1500м). Розбиваємо табір - близько 20 наметів
14:30 - йдемо на ПІМ - Піп Іван Мармароський
16:30 - на вершині ПІМ
17:40 - на озері під ПІМ, купаємося, відпочиваємо
20:00 - вернулись в табір. Готуємо вечерю і т.д. Погода - супер, добре, що синоптики помилилися.
29 червня
Сніданок, багато чаю :-)
10:00 - йдемо на Петрос
10:50 - полонина між Берлибашкою і Петросом
12:00 - на Петросі, довгий привал
14:20 - знову на полонині
15:00 - на Берлибашці, і знову привал. А куди спішити, якщо знаходимося в раю при такій чудовій погоді :-)
17:00 - вернулись в табір. Часу набагато більше, ніж вчора. Знову готуємо вечерю (разів 4 по 3 казани - хтось з величезним задоволенням готував казанок за казанком, а велика і дружня компанія миттєво це все опустошала ), знову багато чаю. Ватра, зірки...
Близько 23:00 четверо добровольців вирушають назустріч (чи то в пошук) Сашка Думи, який заблукав, забрів хтозна-де (можливо і в Румунію) і безсилий бродив десь по хребті (вночі і в хмарах). На щастя, все добре і в півдругої ночі його приводять в табір.
30 червня
6:00 - підйом, сніданок, збираємось. Половина людей погодилась викликати УАЗа, щоб звіз вниз рюкзаки. Такий кайф йти без того вантажу на плечах :-)
8:00 - йдемо вниз шукати Ялинський водоспад. Розділились на 2 групи. Потім групи таки зійшлись докупи.
12:00 - таки знайшли водоспад. Фотосесії з веселкою, купання. А водичка - супер!!!
12:50 - йдемо вниз
13:40 - на дорозі біля потоку Білого
14:00 - лісопилка. Тут усі збираються. Хто хоче - купається в ріці. Чекаємо, поки підтянуться усі
15:00 - виїжджаємо додому. Сумно :-(
15:40 - заїхали трохи в географічний центр Європи
20:30 - вдома, в Бурштині
Ось такий вийшов супер-похід. Це мій найкращий похід по Карпатах. Можна було би ще писати купу всього, але краще б було коли-небудь повторити сам похід. Тим більше, що на гору Щербан (Жербан) я не сходив. Так що хай Мармароси чекають, ще там будемо :-)
Піп Іван Мармароський, державний кордон України з Румунією
Click to viewНевелике відео на 19 хв - просте, без всякого монтажу
Екстремальний підйом на ГАЗ-66
Перший раз в житті такий екстрім
А фотограф ловить момент
Усі в шоці від такого підйому, але через силу посміхаються
Невелика зупинка, колиба на полонині справа
Машини перегрілися
Трохи відпочиваємо
Знову грузимося в ГАЗ
Трохи розуміється чи просто вдає?
ПІМ вдалині, нам сьогодні туди
Позаду - Петрос Мармароський
Дорога йде догори
Гарний будиночок зі столом при дорозі
Вершина ПІМ - вже близько. З'являються попереджувальні таблички
Тиждень-два тому усі гори були такими рожевими, а зараз - лише де-не-де
Тиждень-два тому усі гори були такими рожевими, а зараз - лише де-не-де
Стовп на Піп Івані Мармароському
Державний кордон
Стовпчик ледве тримається
Зліва - прірва, а внизу - залишки снігу
Позаду - Феркеу і Михайлек
Десь далеко внизу - озеро. Потім підемо і туди
Частина групи на ПІМ, решта піде сюди ввечері на захід сонця
На самому кордоні
Круті схили ПІМ
Великий сніжник зліва від хребта, нам туди
Хребет Піп Івана
Румунські Феркеу і Михайлек
Спускаємося вниз
Снігу ще ого-го скільки
Решта порозбрідалися десь по горах
Потім ще один спуск - і озеро
Кайфує
Ще один вертикальний спуск
Озеро під ПІМ, майже всі скупалися
Назад йдемо низом, траверсом хребта
І знову румунські вершини
Цвіте рододендрон
А дехто називає його червоною рутою
Стежка траверсує хребет
Це вже ранок наступного дня, внизу - наметовий табір
Полонина Лисича і ПІМ
ПІМ
На полонині між Берлибашкою і Петросом Мармароським
На вершині Петроса Мармароського. Місця там дуже мало. Ще би кілька чоловік - і не влізлися б :-)
Вертаємось на полонину
Знову на полонині
Петрос вже далеко позаду
Там такого чуда - дуже багато
Невелике озерце під Берлибашкою
Над озером - Берлибашка
На Берлибашці. Позаду - Петрос
Усі задоволені
Ще один перекус
Спуск з Берлибашки
А на полонині зліва - отара овець
Вертаємося на полонину Лисича
В наймальовничішому куточку Карпат
Фотосесія за кілька сот метрів від табору
На третій день зранку в наметі отака гостя
Зібралися і йдемо вниз, а за Піп Іван зачепилась хмара
Розділились на 2 групи, одна - вниз по дорозі, а ми звернули з дороги направо, пройшли трохи полониною мимо такої колиби і зрізаємо до водоспаду
На стежці внизу і після \\"гуцульського гака\\" зустрічаємо першу групу, яка завертає нас назад. У Михайла Бойка вже й кульок грибів є
Через годинку виходимо на вершину водоспаду
Екстремальний спуск до низу водоспаду
Ось і сьогоднішня мета - Ялинський водоспад
Висота над рівнем моря - 1050м, висота падіння води - 26 метрів. Найвищий водоспад Карпат
Ну як не скупатися - ще й після такого екстремального спуску
Вершина водоспаду
І табличка
По дорозі вниз на полонині бачимо таку годівничку. Полонину не переходимо, а йдемо її правим краєм - і знову в ліс
Вийшли до дороги
В зворотню сторону на водоспад можна йти з цієї точки
З гір спукається купа рокерів з Великого Бичкова. Через півгодини доходимо до лісопилки - і по машинах та автобусах. Шкода роз'їжджатися
По дорозі додому заїхали в центр Європи
Юра, фото на згадку
Ще одне
Справа від дороги - міст через Тису
Зліва - базарчик з рестораном. Ще годин 4 їзди - і ми вдома