спекаааа...

[zolota_zinka]

у спеку важко думається, працюється - ще важче. у мізках - надсадна млість гарячого асфальту.
подруга листа написала. дивного. думаю от тепер - що б то все означало...
цитую

"...А мене, чайника, вчора просвітили знайомі езотерики, що то все фігня, і Земля невпинно наближається до кінця. Весь формат розмови не передаватиму, бо самій досі страшно,

Comments

[litar_taras]

Ми огрубіли. Всі. Притупилася наша здатність дивуватися... Нас не цікавлять ординарні події - вони прості і банальні. Н'юсмейкери давно відчули це і взяли за правило лякати нас різноманітними страшилками. Починаючи від трагічних випадків,катастроф та аварій і закінчуючи апокаліпсисом, що сам по собі є одним з архетипів нашого безсвідомого - відзеркаленням друвніх природних страхів. А все - гонитва за нашою увагою, яка трансформуючись, перетворюється у зелені папірці, кількість яких пропорційна до кількості захоплених маятником переляку споживачів медійного продукту. Вислів "Хліба і видовищ!" з розвитком інформаційних технологій перетворюється в одне відчайдушне: "ВИДОООООВИИИИЩ!!!"... Шалена потреба у них задовольняється угідливою пропозицією, яка в свою чергу писилює ненаситну потребу. Коло замкнулося. Єдина шпаринка, яка дає змогу вирватися з нього -відключити телефони, залишити вдома зомбуючі "ящики" і поїхати далеко-далеко, де зелена трава, голубе небо, високі гори чи синє море....
Щасливої дороги, Ганусю!