-
(Untitled)
Вчора вперше в житті я викурила цигарку. Дуже спробувати хотілося. Ось, спробувала. Відчуття - фу. Не буду більше палити, і вам не раджу. -
(Untitled)
Кажуть, що при поступленні в виш - найгірше - це подача документів. Ну, типу черги, бюрократія, усі печатки мають бути. Я в це не вірила, доки самій не прийшлося подавати усі ці папери. Ось опис найгарячіших моментів у Львівському Університеті ( Read more... ) -
(Untitled)
Дядько на львівському ж/д вокзалі відправив мене на другий поверх. Після того, як я запиталася, де знаходиться каса номер 16. А на тому вокзалі другого поверху нема навіть. Певно афєріст якийсь. -
(Untitled)
Завтра починається моя вступна кампанія. Везу документи в університет Франка, той, що у Львові. Заодно купляю квитки до Києва. В неділю вечером виїжджаю. Десь певно до четверга буду в столиці. Надіюся, що Лінгвістичний університет буде мною підкорено. Хочу або перекладацьке відділеня інглишу, або японську нову. Отакі-от пироги. Успіху мені :) -
Random, very random. Too random, I'd say :)
*під звук фанфар* Англійську здала на 197!!!!!! Ура мені :) Надіюся, цього результату буде достатньо, щоб вступити на державну форму навчання як мінімум в Лінгвістичному універі Києва. Ну або Авіаційному. Головне, щоб в Києві ( Read more... ) -
(Untitled)
186 балів - доволі непоганий результат, якщо зважити на те, що я майже нічого не робила. Богдана Петрівна, я вас не осоромила. Оцінку, яку ви мені в атестат поставили, я цілком заслужила :) -
(Untitled)
Останнім часом дивні речі творяться у моєму житті. По-перше, падаю я на рівних місцях. Ні з того, ні з тього, отак, бемц, і я уже валяюся на землі. По-друге, уже втретє за цей тиждень до мене в маршрутці знайомитися підходять. Двічі були гопи-відморозки, яких я відишла, сказавши, що за розбещення неповнолітніх термін ого-го який світить, але ( Read more... ) -
(Untitled)
Якось я думала-думала, і надумала. Виявляється, давненько мене ніхто не називав Марта. Ну як, звичайно, що Оксаною чи Ірою я не стала, але ж і офіційно так, Марта, мене ніхто не зве. Найчастіше я - Мартуся. Нерідко буваю Марточкою. Ще - Марто (с), Матро(с). Завдяки моєму трирічному братику, який в Америці живе, я побувала і Мадрою :) Дуже ( Read more... ) -
(Untitled)
Із приїздом на Батьківщину у мене знову появилися коплекси. Неповноцінності, чи як це по-мудрому називається. Словом, не подобаюсь я собі. І волосся у мене ріденьке, і ніс не такий, і задниця товста, і те де, і те пе. Але, на диво, веду себе я зовсім не заломлексовано. І, мабуть, це найправильніший вихід ( Read more... ) -
Продовження пригод
Ну, так як я, на жаль, в Києві не живу, а з Америки я прилетіла саме в столицю, до рідного Львова (ну, майже Львова :) ) прийшлося добиратися на поїзді. Як я сказала, зустрічали мене батьки. Тато мій вирішив залишитися, працювати, бачите, треба. Мама ж зі мною поїхала до дому. Ну, так як тато мій дуже впертий, квитки він вирішив купити тільки тоді ( Read more... )