зрештою, і поза всіма професіями треба вибирати, чи бути людиною. але тут особлива дилема.
я теж не можу визначитися зі ставленням до фотожурналістів, які працюють в гарячих точках. з одного боку - цікаво побачити, що там. а з іншого, коли згадаєш, скільки загинуло з тої дурної цікавості... краще б вони туди не лізли.
подумалося, що автор фільму говорить якраз про ситуацію, яка розгорнулася в коментарях під роликом.
хтось дивиться на фотку - і переймається тим, ПРО ЩО вона (як фотограф у фільмі), а хтось дивиться - і бачить, ЯКА вона (як журі того конкурсу і в більшості коментатори поста).
дуже часто згадую, що греки вважали за основне завдання мистецтва - пробудити людину, нагадати їй, що і в ній є частинка Бога, що вона може піднятися над матеріальністю світу. і чим жорстокіші експонати - тим жалісніше стає: невже ми такі черстві, що нам аж такими способами треба нагадувати про вічне і божественне?
Comments 16
Reply
Reply
Reply
як на мене, існує два стереотипи про фоторепортерів: одні думають шо вони наживаються на чужій біді, інший -- шо вони хочуть допомогти...
Reply
серце обливається...
Reply
Reply
зрештою, і поза всіма професіями треба вибирати, чи бути людиною. але тут особлива дилема.
я теж не можу визначитися зі ставленням до фотожурналістів, які працюють в гарячих точках. з одного боку - цікаво побачити, що там. а з іншого, коли згадаєш, скільки загинуло з тої дурної цікавості... краще б вони туди не лізли.
хоча, кажуть, від долі не втечеш...
Reply
хтось дивиться на фотку - і переймається тим, ПРО ЩО вона (як фотограф у фільмі), а хтось дивиться - і бачить, ЯКА вона (як журі того конкурсу і в більшості коментатори поста).
дуже часто згадую, що греки вважали за основне завдання мистецтва - пробудити людину, нагадати їй, що і в ній є частинка Бога, що вона може піднятися над матеріальністю світу. і чим жорстокіші експонати - тим жалісніше стає: невже ми такі черстві, що нам аж такими способами треба нагадувати про вічне і божественне?
Reply
Leave a comment