Ми колись мали щастя споглядати подібний двіжняк вживу. Правда, не настільки активний. Проповідник кричав в екстазі якісь скоромовки, а парафіян поступово починало розковбашувати, вони вибігали на середину залу, падали на коліна і кричали. Можливо, пізніше були і пляски, але ми ше були молоді і не могли контролювати свого дикого сміху, через шо змушені були залишити феєричну літургію, бо привертали до себе увагу скажених неофітів.
Comments 19
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment