Это не грехи, Саша,а 30 добродетелей. Их отсутствие для монахов и считается грехом. Потому и вниз летят. Так что нас это не касается. Я ссылочку написала. Просмотри на досуге. Интересно.
Галочка, большое спасибо. Изумительнеые фрески. Замечательная беседа мадридским настоятлем в данной тобою ссылке.У меня была книга Лествичника, ве оставляла вним ательное прочтение до лучших ыпемен, а теперь она оталась в Гуаларраме, тое сть у мпеня ее гнт. Твой опссказ интересен, на ужасах я не заклинивалась - этомоя позиция: отодвигать ужасное.
Ой, а я как раз твои последние посты смотрю - восхищаюсь морем и цветами. Значит, на одной волне мы сейчас. А я про Лествичника только слышала краем уха. Потому-то так радуюсь этой поездке. Столько нового для себя узнала! А про увиденное даже не говорю. Сплошные восторги.
Галочка, огромнейшее тебе спасибо за твой труд и расшифровку. Я пыталась читать труды Иоанна Лествичника, которая для всех , кто хочет написать свои имена на небесах, и меня его труд больше удручил чем картины Апокалипсиса. Потому что каждый день нужно вести борьбу с собой, и эта борьба продолжается каждую минуту и секунду до конца жизни. Твой пост великолепен, с удовольствием перечитываю, как все, что ты пишешь.
Спасибо, Наташечка. Позволь и мне выразить свои восторги по поводу того, как мудро ты ведешь дискуссию в посте о Метеорах.Представляю, как бы обрадовался твой оппонент, если бы увидел падающих священнослужителей с лестницы. На тех, кто дошли до конца, он бы, конечно,внимания не обратил. Мне очень понравились румынские монашествующие. Конечно, трудно судить только по внешнему впечатлению,- в храмах они были погружены в молитву, а вне храма выглядели чрезвычайно опрятными, жизнерадостными, доброжелательными, радовались каждому нашему вопросу и старались разъяснить непонятное нам. И везде чувствовалось, что они искренни. Знаешь, Наташа,ты мне открылась с той стороны,о которой я не знала.Радуюсь.Спасибо тебе за это.
Галочка, да я не люблю вести дискуссии на эти темы, просто жаль, что люди видят оболочку и не видят суть. Еще обиднее, когда побывали в стольких святых местах и у них не возникло такого чувства, которое возникает там, и ты эти чувства у себя описала. Не убавить, не прибавить. А монахи совершенно особенные люди, и даже самые плохие монахи, они все равно достойны восхищения, потому что посвятили свою жизнь служению Богу и людям.
Які Ви все таки уважні. Я б ні за що не помітив, що останні проміжки на Ліствиці ширші. А в кінці драбини - Христос. Тут сумніву бути не може."Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать" (Мт 5,8). Ліствицю читав, але давно. Треба бути ще раз перечитати, коли сам буду пост про Сучевицю писати. А так я двічі був в монастирі св. Катерини на Синаї (другий раз невдало), де св. Іоанн підвизався. В збірці цього монастиря є іконє аналогічна розписам в Сучевиці. Посилання Ваше глянув, але мені вона, чесно кажучи, не дуже. Не в тому суть Ліствиці... Заради справдливості граффіті на фресках крім німецької, ще й румунською (в більшості) і угорською. За потрактування Апокаліпсиса окремо дякую. Особливо за саранчу з людськими головами. Надіюсь, що згодиться. Відчувається, що Вам серафими дуже подобаються. Я цього знову не помітив. А останнє фото просто надзвичайне. Може я також перейму Ваш досвід і поставлю собі заставкою до комп'ютера. Підозрюю, що це з інтер'єру. Треба їхати :). Дякую! Було дуже цікаво!
Так.Христос.І не вручає щось, як я думала, а простягає руку допомоги. Спеціально збільшувала фото, щоб побачити літери на Його німбі (я все ж Фома Невіруючий). Я теж думаю, що останнє фото з інтер,єру. До речі, назва цієї фрески "Жены Мироносицы". Але які ж це жінки Мироносиці? На фресці в них крила є. Це чудові та сумні янголи. Але ж які іконописці!!!Яка духовність! Який внутрішній Мир! До цього часу не можу вгамувати свої захоплення. Весь час переглядаю фото та кожен раз знаходжу щось нове. Дякую,дякую. Ви знаєте за що.
Comments 35
Какие это 30 грехов?
Reply
Reply
Замечательная беседа мадридским настоятлем в данной тобою ссылке.У меня была книга Лествичника, ве оставляла вним ательное прочтение до лучших ыпемен, а теперь она оталась в Гуаларраме, тое сть у мпеня ее гнт. Твой опссказ интересен, на ужасах я не заклинивалась - этомоя позиция: отодвигать ужасное.
Reply
А я про Лествичника только слышала краем уха. Потому-то так радуюсь этой поездке. Столько нового для себя узнала! А про увиденное даже не говорю. Сплошные восторги.
Reply
Твой пост великолепен, с удовольствием перечитываю, как все, что ты пишешь.
Reply
Знаешь, Наташа,ты мне открылась с той стороны,о которой я не знала.Радуюсь.Спасибо тебе за это.
Reply
Reply
Ліствицю читав, але давно. Треба бути ще раз перечитати, коли сам буду пост про Сучевицю писати. А так я двічі був в монастирі св. Катерини на Синаї (другий раз невдало), де св. Іоанн підвизався. В збірці цього монастиря є іконє аналогічна розписам в Сучевиці.
Посилання Ваше глянув, але мені вона, чесно кажучи, не дуже. Не в тому суть Ліствиці...
Заради справдливості граффіті на фресках крім німецької, ще й румунською (в більшості) і угорською.
За потрактування Апокаліпсиса окремо дякую. Особливо за саранчу з людськими головами. Надіюсь, що згодиться.
Відчувається, що Вам серафими дуже подобаються. Я цього знову не помітив.
А останнє фото просто надзвичайне. Може я також перейму Ваш досвід і поставлю собі заставкою до комп'ютера. Підозрюю, що це з інтер'єру. Треба їхати :).
Дякую! Було дуже цікаво!
Reply
Я теж думаю, що останнє фото з інтер,єру. До речі, назва цієї фрески "Жены Мироносицы". Але які ж це жінки Мироносиці? На фресці в них крила є. Це чудові та сумні янголи.
Але ж які іконописці!!!Яка духовність! Який внутрішній Мир! До цього часу не можу вгамувати свої захоплення. Весь час переглядаю фото та кожен раз знаходжу щось нове. Дякую,дякую. Ви знаєте за що.
Reply
Reply
Leave a comment