В найстарішій школі Берегова діє виставка робіт Ганни Горват
5 листопада в берегівський ЗОШ № 6, що по вулиці Шевченка, відкрилася виставка робіт відомої далеко за межами Берегова місцевої художниці Ганни Горват. Виставка стала одним із цілої низки заходів з нагоди 90-річчя з дня народження талановитої майстрині. Були також конференція та урочисте оновлення могили на цвинтарі, де похована мисткиня та її батьки. Закарпатський скульптор Петер Матл відновив мармуровий барельєф із зображенням батька художниці. Аби це стало матеріально можливим, заздалегідь було проведено два мистецькі аукціони, де збиралися необхідні кошти.
Сьогодні ім’я Ганни Горват в Берегові відоме дуже багатьом - адже її творчість не обмежувалась суто музейним мистецтвом. Різносторонній майстер за своє тривале життя (1924 - 2005 рр.) реалізувалася в чималій кількості жанрів - працювала в різних художніх стилях в графіці, а також в мистецтві скульптури та кераміки, де віддавала перевагу глині. Життя майстрині було різнобарвним, як і саме її рідне Закарпаття. Народилася в Берегові, коли те було частиною Чехословаччини, і навчалася в школі з русинською мовою навчання. Відтак, будучи донькою залізничника, переїхала до словацького міста Спишска Нова Вес, де вчилася в словацькій школі, а потім в німецькому євангелічному навчальному закладі. Далі була угорська гімназія в Кошіце, а завершила навчання в берегівській угорській гімназії, в 1944 році. В радянський час тривалий період працювала на цегляному заводі, де й почала своє творче знайомство із глиною. Далі було чимало занять - невтомна жінка була й декоратором в міському кінотеатрі та районному будинку культури, працювала журналісткою в обласній угорській газеті «Карпати ігаз со», вела гуртки малювання в угорськомовній школі № 6. А ще писала оповідання і навіть співкерувала літературною студією, захоплювалась етнографією, приятелювала із вченими-істориками… За життя набула популярності - адже бувала учасницею міжнародних художніх виставок, про Ганну Горват були написані сотні статей в газетах та часописах, зокрема, й всесоюзних та іноземних, знято кілька документальних фільмів. Однак тисячі малюнків, скульптур, глиняних медалей, великі панно та меморіальні дошки на численних будинках не зробили художницю заможною та пихатою - вона прожила життя в скромній квартирі в п’ятиповерхівці поруч із школою, де вела гуртки. Після смерті була ініціатива створити в квартирі музей художниці - але та замала для повноцінної експозиції, та й якось воно дивно, влаштовувати музеї в нічим не примітному стандартному житловому будинку…
Одна з останніх прижитєвих світлин Ганни Горват (с) О. Ворошилов
Відтак, наразі це питання зависло в повітрі, однак бажаючі мають гарну нагоду ознайомитись із частиною робіт Ганни Горват на діючій в школі № 6 виставці, яка функціонує до 15 грудня цього року, в робочі дні, з 9.00 по 15.00 к.ч. Тут можна побачити рисунки художниці в різних стилях - фарбами, кольоровою крейдою, навіть авторучкою (такі, напрочуд багаті деталями, вона малювала в очікуванні своїх уроків малювання в школі). Це й сцени із селянського життя Берегівщини, і жіночі образи, і низка незвичних зображень Ісуса Христа, який, всупереч традиції, не скорбить, а щиро посміхається…
На одному з «авторучкових» малюнків відображений в сценах весь життєвий шлях майстрині - від маленької дівчини до літньої пані.
А ще сотні виліплених медалей, невеличкі скульптури, угорська казка, зроблена в вигляді «комікса» на глиняних дошках - і все це в невеличкому кабінеті найстарішої школи Берегова, зведеної ще в 1874 році.
Уважні берегівчани могли звернути увагу й на низку малюнків кольоровою крейдою, зроблених наче фрески - прямо на стіні в шкільній їдальні. Звісно, зазвичай стороннім людям нема чого ходити туди, де діти харчуються. Але ця їдальня, розміщена в окремій будівлі за школою, здавна використовується як виборча дільниця, відтак, раз на кілька років відкривається для понад двох тисяч відвідувачів. На іншій стіні цього закладу висить глиняна таблиця зі сценами з історії краю.
Сьогодні ім’я Ганни Горват в Берегові відоме дуже багатьом - адже її творчість не обмежувалась суто музейним мистецтвом. Різносторонній майстер за своє тривале життя (1924 - 2005 рр.) реалізувалася в чималій кількості жанрів - працювала в різних художніх стилях в графіці, а також в мистецтві скульптури та кераміки, де віддавала перевагу глині. Життя майстрині було різнобарвним, як і саме її рідне Закарпаття. Народилася в Берегові, коли те було частиною Чехословаччини, і навчалася в школі з русинською мовою навчання. Відтак, будучи донькою залізничника, переїхала до словацького міста Спишска Нова Вес, де вчилася в словацькій школі, а потім в німецькому євангелічному навчальному закладі. Далі була угорська гімназія в Кошіце, а завершила навчання в берегівській угорській гімназії, в 1944 році. В радянський час тривалий період працювала на цегляному заводі, де й почала своє творче знайомство із глиною. Далі було чимало занять - невтомна жінка була й декоратором в міському кінотеатрі та районному будинку культури, працювала журналісткою в обласній угорській газеті «Карпати ігаз со», вела гуртки малювання в угорськомовній школі № 6. А ще писала оповідання і навіть співкерувала літературною студією, захоплювалась етнографією, приятелювала із вченими-істориками… За життя набула популярності - адже бувала учасницею міжнародних художніх виставок, про Ганну Горват були написані сотні статей в газетах та часописах, зокрема, й всесоюзних та іноземних, знято кілька документальних фільмів. Однак тисячі малюнків, скульптур, глиняних медалей, великі панно та меморіальні дошки на численних будинках не зробили художницю заможною та пихатою - вона прожила життя в скромній квартирі в п’ятиповерхівці поруч із школою, де вела гуртки. Після смерті була ініціатива створити в квартирі музей художниці - але та замала для повноцінної експозиції, та й якось воно дивно, влаштовувати музеї в нічим не примітному стандартному житловому будинку…
Одна з останніх прижитєвих світлин Ганни Горват (с) О. Ворошилов
Відтак, наразі це питання зависло в повітрі, однак бажаючі мають гарну нагоду ознайомитись із частиною робіт Ганни Горват на діючій в школі № 6 виставці, яка функціонує до 15 грудня цього року, в робочі дні, з 9.00 по 15.00 к.ч. Тут можна побачити рисунки художниці в різних стилях - фарбами, кольоровою крейдою, навіть авторучкою (такі, напрочуд багаті деталями, вона малювала в очікуванні своїх уроків малювання в школі). Це й сцени із селянського життя Берегівщини, і жіночі образи, і низка незвичних зображень Ісуса Христа, який, всупереч традиції, не скорбить, а щиро посміхається…
На одному з «авторучкових» малюнків відображений в сценах весь життєвий шлях майстрині - від маленької дівчини до літньої пані.
А ще сотні виліплених медалей, невеличкі скульптури, угорська казка, зроблена в вигляді «комікса» на глиняних дошках - і все це в невеличкому кабінеті найстарішої школи Берегова, зведеної ще в 1874 році.
Уважні берегівчани могли звернути увагу й на низку малюнків кольоровою крейдою, зроблених наче фрески - прямо на стіні в шкільній їдальні. Звісно, зазвичай стороннім людям нема чого ходити туди, де діти харчуються. Але ця їдальня, розміщена в окремій будівлі за школою, здавна використовується як виборча дільниця, відтак, раз на кілька років відкривається для понад двох тисяч відвідувачів. На іншій стіні цього закладу висить глиняна таблиця зі сценами з історії краю.