те, що зі мною сталося, було... заліз у мушлю і поставив хрест на всьому - я про це потім писав на жж - це допомогло звільнитися від старого, потім, щоправда, всі записи постирав, навіть свій жж закривав... друзі виписали під перше число, жж поновив, але вже без старих записів... розумію, від себе не втечеш... і треба жити далі - але ні в якому випадку не спускатися на землю, як би не умовляли, якщо літаєш, літай! і ще - я "тикаю", так цо, даруй, буду "тикати", добре?! і дуже люблю на самоті блукати вуличками Подолу... а вдома, я родом із Запорожжя, - на Хортиці...
Я для того й відкриваю ЖЖ, виходжу з мушлі. Скільки можна від себе тікати? Хочеш літати - злітай. Але це тема для довгої цікавої розмови. Ми ще її собі продовжимо. Тикай, я нічого не маю проти. Я звикла "викати" й іноді довго не можу перейти на ти. Якщо викну, то просто за звичкою. У ранньому дитинстві побувала на Хортиці. Наче в казці. Пам'ятаю свої емоції і більше майже нічого.
Comments 8
Reply
Reply
і ще - я "тикаю", так цо, даруй, буду "тикати", добре?!
і дуже люблю на самоті блукати вуличками Подолу... а вдома, я родом із Запорожжя, - на Хортиці...
Reply
Тикай, я нічого не маю проти. Я звикла "викати" й іноді довго не можу перейти на ти. Якщо викну, то просто за звичкою.
У ранньому дитинстві побувала на Хортиці. Наче в казці. Пам'ятаю свої емоції і більше майже нічого.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment