Що ми дізнались про себе через рух за рівні права для ЛГБТ?
25 травня у Києві пройшов марш сексуальних меншинств, які відстоювали свої права перед суспільством. У цьому пості я не буду дискутувати чому я вважаю що вони не зробили нічого аморального, такі діалоги краще робити на публічних дебатах (до речі, хтось хоче стати опонентом? ;)), я хотів би висвітлити що ми, християни, дізнались про себе як суспільство через ці події.
Нажаль мої висновки невтішні.
1. За місяць або більше моя стрічка вк стала занадто кольорова через "мы против гей парада в Киеве" та дуже яскравих фото взятих з фестивалю Mardis Gras (який до ЛГБТ немає відношення). Всі мої віручі друзі із завзяттям пропагували те що вони проти. Як виявилося насправді (і видно з футажу ходи, парадом навіть не можна назвати), люди просто і мирно пройшлися містом із плакатами що їм потрібні права які мають інші громадяни. Це все.
А де ж обіцяні хлопці в бікіні на платформах і брудні танці? Де ті геї, які намагаються насилити на нас свій образ життя? Невже ми наївно піддалися ще на одну політичну гру? Невже нас змогли залякати? Виглядаємо як дурні.
Але це не найстрашніше.
2. Із своєї імпульсивності, я підпрягся у декілька гарячих суперечок вк щодо цієї теми. Я помітив що християни дуже легко і голосно протестують проти гріхів інших людей. Вони вважають що вони виконують місію Христа тим що протистоять аморальності. Тому що, "хто як не церква?", "достатньо стояти і дивитися як наше суспільство дезінтегрується, я не дозволю цьому трапитись!", "невже ти хочеш щоб твої діти дивилися на це?". Звучить дуже благородно, але нажаль пальцем в небо.
Я згадаю лише два місця у Новому Заповіті. Перше, Ісус сказав що ми маємо розглядати гріх інших людей як мілку гілку, а свій гріх як колоду. Друге, апостол Павло каже що "ось слово варте повторення: Христос прийшов померти за грішників, серед яких я перший".
Свої гріхи ми вважаємо за ніщо (нелюбов, гордість, обман), а гріх інших людей за той що достойний покарання. Замість того щоб проявляти любов до цих людей і проводити з ними час (тим самим точно імітуючи Ісуса), ми намагаємось їх знищити морально та легально.
3. Подивіться футаж із параду. Я спочатку не зрозумів хто там християни а хто демонстранти. В той час коли меншинства мирно проходили, міліція мала охороняти їх від нападаючих борців за мораль! Коли охорона намагалася вгамувати цих "воїнів", вони проголошували себе мучениками, цитуючи Писання і т.д.
4. Найчастіший аргумент моїх віруючих друзів проти руху звучить приблизно так "а ты подумай что проповедуют геи??? ты хочешь чтобы это стало нормальным?". По-перше, це технологія залякування, яка нажаль широко використовується в християнстві. По-друге -- хто проповідує? Ви бачите щоб вони щось проповідували на параді? Ані трохи. Вони хочуть мати рівні права із іншими громадянами, у цьому суть. Вони не пропагують щоб ЛГБТ вивчали у школі, щоб це стало ще однією релігією або щось інше. Права.
Ми, слідуючи за світом, який не знає любові і милості Христа, якщо не більше принижуємо голубих та лесбіянок. Хочете задокументовані факти? Подивіться участь Генадія Мохненка у передачі "Мои родители Геи" на youtube.
5. Останнє що я помітив із цієї історії, що серед християн процвітає чисто політична технологія переконання -- "або ти з нами, або ти наш ворог". При чому формулюється дуже схоже "якщо тобі не байдужа доля твоєї країни та дітей, підтримай закон проти геїв". А у приватних бесідах роз’яснюють, що цей закон підтримують усі християни, тому що якщо ти такий, то будь ласка йди за усіма.
Як висновок, треба сказати ось що. Християнам треба переглянути свій свіогляд. Перечитайте іще раз Євангелія і подивіться як Христос ставиться до повій, митарів -- до тих яких інші цькують та обходять десятою дорогою. Замість того щоб сліпо слідувати політ технологіям та особливо гучним проповідникам, давайте слідувати прикладу Христа. Ми не маємо права казати що наркоманів ми любимо і готові їм служити, а голубим вже вибачте! Наша віра і приклад нашого Вчителя не дає нам такого варіанту.
N.B. Хоча я і готовий аргументувати свою точку зору далі, але не претендую на знання істини. Лише сподіваюся що цей пост допоможе вам переосмислити проблему.
Нажаль мої висновки невтішні.
1. За місяць або більше моя стрічка вк стала занадто кольорова через "мы против гей парада в Киеве" та дуже яскравих фото взятих з фестивалю Mardis Gras (який до ЛГБТ немає відношення). Всі мої віручі друзі із завзяттям пропагували те що вони проти. Як виявилося насправді (і видно з футажу ходи, парадом навіть не можна назвати), люди просто і мирно пройшлися містом із плакатами що їм потрібні права які мають інші громадяни. Це все.
А де ж обіцяні хлопці в бікіні на платформах і брудні танці? Де ті геї, які намагаються насилити на нас свій образ життя? Невже ми наївно піддалися ще на одну політичну гру? Невже нас змогли залякати? Виглядаємо як дурні.
Але це не найстрашніше.
2. Із своєї імпульсивності, я підпрягся у декілька гарячих суперечок вк щодо цієї теми. Я помітив що християни дуже легко і голосно протестують проти гріхів інших людей. Вони вважають що вони виконують місію Христа тим що протистоять аморальності. Тому що, "хто як не церква?", "достатньо стояти і дивитися як наше суспільство дезінтегрується, я не дозволю цьому трапитись!", "невже ти хочеш щоб твої діти дивилися на це?". Звучить дуже благородно, але нажаль пальцем в небо.
Я згадаю лише два місця у Новому Заповіті. Перше, Ісус сказав що ми маємо розглядати гріх інших людей як мілку гілку, а свій гріх як колоду. Друге, апостол Павло каже що "ось слово варте повторення: Христос прийшов померти за грішників, серед яких я перший".
Свої гріхи ми вважаємо за ніщо (нелюбов, гордість, обман), а гріх інших людей за той що достойний покарання. Замість того щоб проявляти любов до цих людей і проводити з ними час (тим самим точно імітуючи Ісуса), ми намагаємось їх знищити морально та легально.
3. Подивіться футаж із параду. Я спочатку не зрозумів хто там християни а хто демонстранти. В той час коли меншинства мирно проходили, міліція мала охороняти їх від нападаючих борців за мораль! Коли охорона намагалася вгамувати цих "воїнів", вони проголошували себе мучениками, цитуючи Писання і т.д.
4. Найчастіший аргумент моїх віруючих друзів проти руху звучить приблизно так "а ты подумай что проповедуют геи??? ты хочешь чтобы это стало нормальным?". По-перше, це технологія залякування, яка нажаль широко використовується в християнстві. По-друге -- хто проповідує? Ви бачите щоб вони щось проповідували на параді? Ані трохи. Вони хочуть мати рівні права із іншими громадянами, у цьому суть. Вони не пропагують щоб ЛГБТ вивчали у школі, щоб це стало ще однією релігією або щось інше. Права.
Ми, слідуючи за світом, який не знає любові і милості Христа, якщо не більше принижуємо голубих та лесбіянок. Хочете задокументовані факти? Подивіться участь Генадія Мохненка у передачі "Мои родители Геи" на youtube.
5. Останнє що я помітив із цієї історії, що серед християн процвітає чисто політична технологія переконання -- "або ти з нами, або ти наш ворог". При чому формулюється дуже схоже "якщо тобі не байдужа доля твоєї країни та дітей, підтримай закон проти геїв". А у приватних бесідах роз’яснюють, що цей закон підтримують усі християни, тому що якщо ти такий, то будь ласка йди за усіма.
Як висновок, треба сказати ось що. Християнам треба переглянути свій свіогляд. Перечитайте іще раз Євангелія і подивіться як Христос ставиться до повій, митарів -- до тих яких інші цькують та обходять десятою дорогою. Замість того щоб сліпо слідувати політ технологіям та особливо гучним проповідникам, давайте слідувати прикладу Христа. Ми не маємо права казати що наркоманів ми любимо і готові їм служити, а голубим вже вибачте! Наша віра і приклад нашого Вчителя не дає нам такого варіанту.
N.B. Хоча я і готовий аргументувати свою точку зору далі, але не претендую на знання істини. Лише сподіваюся що цей пост допоможе вам переосмислити проблему.