Пояснення щодо ґраматики
Нажаль воно не вмістилося в основний пост з діалоґом, тож довелося запхати його в окремий.
デニスさえタラスを見た。Denisu sae Tarasu wo mita.Навіть Денис бачив Тараса.
デニスもタラスを見た。Denisu mo Tarasu wo mita.Денис теж бачив Тараса.
オクサナはデニスもタラスも見た。Okusana wa Denisu mo Tarasu mo mita.Оксана бачила і Дениса, і Тараса.
2. Коротке пояснення щодо ґраматики японської мови
0. Загальні відомості
Ґраматика японської не дуже схожа на ґраматику звичних нам європейських мов.
Але вона досить схожа за устроєм на інші азіатські мови. Хоча вона також має і певні унікальні риси.
Основні відмінності японської мвои від європейських мов:
1. Іменник не відмінюється за числами та відмінкамі.
2. Немає особових займенник ("я", "ти", "ми").
3. Дієслово має лише 2 часи: минулий (читав) та теперішньо-майбутній (читає, прочитає).
4. Інший порядок слів у реченні (див. нижче).
5. Прикметники (ў ролі присудка) поводяться, як дієслова, і приймають закінчення часу та інш.
6. Спеціальні "лічбові слова", перейняти з китайської, які використовуються після числівників (один, два, тощо).
1. Особові займенники
Ў японській мові немає особових займенників накшталт українських "я", "ти" або "ви". Замість них використовуються спеціальні слова іменники.
Цих слів існує кілька десятків. Яке слово слід вжити, залежить від етикету. Використання певного "займенника" ў якійсь мірі залежить від статусу, статі та віку того, хто каже, і того, до кого звертаються.
Наприклад, жінки та дівчата можуть використовувати по відношенню до себе слово あたし "atashi" ("я"), хлопці та чоловіки - слова 俺 "ore" та 僕 "boku", а чоловіки похилого віку - ще й спеціальні форми 吾が "waga" та "washa".
Ў цьому діалоґу використовуються такі "псевдозайменники":
НаписанняРомаджіЗначення та використанняЎ цьому діалоґу
私watashi"я", нейтральна загальна форма. Чіхіро здебільшого користується нею.
あたし (私)atashi"я", жіночий стиль. Використовується жінками та дівчатами.Тут його використовує Дзеніба та лише 1 раз Чіхіро.
あなたanata"ти", ввічлива формаТак Дзеніба звертається до Хаку.
あんたanta"ти", проста скорочена форма від "anata". Використовується при неформальному або дружньому спілкуванні.Дзеніба по відношенню до Чіхіро, Безликого та інших.
お前, 御前omae"ти", може використовуватися старшим у відношені до молодшого. Якщо навпаки - то буде дуже грубо та неввічливо.
自分jibun"себе; сам, сама" (відповідник зворотнього займенника)
Замість займенників "він", "вона" та "вони" використоувються спеціальні словосполучення:
вказівний займенник "kono/sono/ano" + слово 人 "hito".
Загалом слово "hito" - означає "один", і є однокорінним до слів "hitori" (один, сам, самотній) та "hitotsu" (один, одне) - але ў японській його часто використовують у значенні "людина, особа, хтось".
この人kono hitoвін, вона (цей один, ця одна)
その人sono hitoвін, вона (загалом вживається рідко, а ў цьому тексті - жодного разу)
あの人ano hitoвін, вона (той один, та одна)
Частка 達 "tachi"
Якщо додати до вказаних ў попередній частині слів частку "tachi", то вона слово буде означати кілька людей - щось на зразок множини. Якщо Ви подивитеся на текст, то знайдете там форми "множини" ўсіх вище перелічених займенників: あたし達 "atashi-tachi" ("ми"), お前達 "omae-tachi" ("ви"), この人達 "kono hito-tachi" ("вони"). Власне, ў цьому тексті вона зустрічається тільки з займенниками.
Єдине слово не-"займенник" ў цьому тексті, яке вживається із часткою "tachi" - це слово 坊や "bouya" (хлопчик).
Порядок слів у реченні
Ў японській мові порядок слів у реченні - не такий, як у більшості європейських мов. Японська мова за будовою речення більш схожа на інші азіатські аґлютинативні мови.
Ў японському реченні залежне слово завжди стоєть перед головним, за виключенням службових часток. Тобто:
1. Прикметники ставляться перед іменником (як і в українській).
2. Слово-власник перед словом-власністю: "Дениса дім" замість "дім Дениса".
3. Додаток перед дієсловом: "Дениса бачив" замість "бачив Дениса").
4. Залежна форма дієслова перед головною: "розуміти починаю" замість "починаю розуміти".
Тобто речення "(я) починаю розуміти незвичну вимову Івана" ў японській мові буде мати приблизно отакий вигляд:
[Івана][незвичну][вимову][розуміти][починаю]
[слово-власник][прикметник][прямий додаток та слово власність][залежна форма дієслова][головна форма дієслова]
Післяйменники
Ў японській мові немає відмінків. Їх функцію приймають на себе "післяйменники". Післяйменники - це теж саме що й прийменники, але ставляться вони не перед, а після іменника. Кожний післяйменник відповідає певному відмінку, тому зазвичай їх називають за відмінками: "називний", "родовий", "напрямковий".
Таблиця простих післяйменників японської. Деякі післяйменники вимовляються не так, як пишуться. "Письмова" форма дається ў дужках поряд із "вимовною".
"Відмінок"НаписанняВимоваПитання
Називнийはwa (ha)хто? що?
Родовийのnoкого? чого? чий?
Давально-
місцевийにniкому? чому?
ў кому? ў чому? де?
Знахіднийをo (wo)кого? що?
Оруднийでdeким? чим?
де?
Спільнийとtoз ким? з чим?
Вихіднийからkaraвід кого? від чого? звідки?
Напрямковийへe (he)до кого? до чого? куди?
Крайнійまでmadeдо кого? до чого? доки що?
Порівняльнийよりyoriніж хто? ніж що?
Наприклад:
デニスを見る "Denisu o miru" - "бачити Дениса"
デニスは見る "Denisu wa miru" - "Денис бачить"
デニスの友達 "Denisu no tomodachi" - "друг Дениса"
Спеціальні частки
Також ў японській мові є спеціальні післяйменникові частки, які можуть витісняти післяйменники нащивного та знахідного відмінків (тобто ставитися замість них).
Таких часток кілька:
もmoі, також, теж
さえsaeнавіть
がga(рема, позначає інформацію досі невідому, виділяє її)
だけdakeлише
ほどhodoяк
デニスさえタラスを見た。Denisu sae Tarasu wo mita.Навіть Денис бачив Тараса.
デニスもタラスを見た。Denisu mo Tarasu wo mita.Денис теж бачив Тараса.
オクサナはデニスもタラスも見た。Okusana wa Denisu mo Tarasu mo mita.Оксана бачила і Дениса, і Тараса.
Складні післяйменники
Ў японській є також "скаладні післяйменники" - які складаються з кількох простих та ще якогось слова: іменника або дієслова.
Складні післяйменники зазвичай мають таку будову:
Післяйменник の "no" + основна частина + один з простих післяйменників に "ni", で "de", を "o", тощо.
Наприклад:
のことをno koto oпро
の代りにno kawari niзамість
の為にno tame niдля, заради
デニスのことを "Denisu no koto o" - "про Дениса"
デニスの代りに "Denisu no kawari ni" - "замість Дениса"
Також ў японській є складні післяйменники, які виражають локативні значення: на чомусь, перед чимось, поміж чимось.
Ў приведеному діалоґу ці післяйменники майже не вживаються, але я приведу тут їх список про всяк випадок:
上ueна, над
下shitaпід
後ushiroза, позаду
前maeперед, попереду
間aidaміж, поміж
外sotoпоза межами
中nakaўсередині
側, 傍sobaпоруч, біля
隣tonariпо сусідству
Наприклад:
デニスの側で "Denisu no soba de" - "поруч із Денисом"
Частки та вигуки
Ў японській мові є спеціальні службові частки. Вони використовуються ў різних цілях.
Ў цьому діалоґу трапляються такі з них:
やya"і", використовується при переліку чогось
よyoінтонаційна підсилювальна частка
ねneтеж саме що "yo", але трошки м'якша - використовується загалом ў жіночому стилі
かkaпитальна частка, нейтральна
かいkaiпитальна частка, більш м'який та ввічливий варіант
Вигуки:
わwaвиражає емоції, враження або задоволення - характерна для жіночого стилю. Тут її використовує Чіхіро.
さあsaa"ну"
まあmaaвигук, часто використовується ў жіночому стилі
おやoya"он як" (здивування)
ほらhora"ти ж бачиш; дивись"
ほれhore
Дієслово
Дієслово - дуже цікава частина мови, бо це одна з небагатьох японських частин мови, яка насправді відмінюється.
Відміна ў японській аґлютинативна. Тобто афікси поступово додаються один після одного, і таким чином дієслово може дуже сильно виростати ў довжину.
Проста форма дієслова має наступні форми:
- час: теперішньо-майбутній та минулий ()
- позитивна та неґативна форма (робити vs. не робити)
- спонукально-примусова форма або каузатив (спонукати зробити, змусити зробити)
- форма можливості або потенціаліс (могти зробити)
- форма пасивного стану
Також у дієслова є додаткові форми, які часто використовуються ў дієслівних конструкціях:
- Бажальний спосіб - закінується на "-ou", а у дієслів 3' відміни - на "-you".
- Дієприслівник: розрізняється позитивна та неґативна форми. Позитивна форма відрізняється від форми минулого часу лише закінченням "-e", замість "-a". Неґативна форма утворюється від основи за допомогою афіксів "-naide" або "-nakute".
- "Залежна форма": зазвичай закінчується на -i. Ця форма означає процес дії, і використовується у багатьох дієслівних конструкціях.
Ў дієслові ґраматичні афікси додаються ў такій послідовності:
[корінь дієслова] [каузатив] [пасивний стан] [форма можливості] [неґативна частка] [час]
Ў японській вигляд афіксу залежить від останнього звуку основи, до якої він додається.
Ў залежності від того, на який звук закінчується основа дієслова ў японській розрізняються 3 відміни. Також є кілька "неправильних" дієслів, які відмінюються незвичним способом.
ВідмінаФормаМинулий часДієприслівник
ПочатковаЗалежнаНеґативна
1-u-i-wanai-tta-tte
-ru-ri-ranai
-tsu-chi-tanai
*-eru, -iru-eri, -iri-eranai, iranai-etta, -itta-ette, -itte
2-ku-ki-kanai-ita-ite
-gu-gi-ganai-ida-ide
-su-shi-sanai-shita-shite
-nu-ni-nanai-nda-nde
-mu-mi-manai
-bu-bi-banai
3-eru-e-enai-ta-te
-iru-i-inai
Неправильнаkurukikinaikitakite
surushishinaishitashite
Приклади відмінювання 4 дієслів різної відміни:
Дієслово分かる
"wakaru"
(знати, розуміти)見る
"miru"
(бачити)書く
"kaku"
(писати, малювати)待つ
"matsu"
(чекати)
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутній分かる
"wakaru"
(знаю, знає, знаєте, ...)分からない
"wakaranai"
(не знаю, не знає, не знаєте, ...)見る
"miru"
(бачить, ...)見ない
"minai"
(не бачить, ...)書く
"kaku"
(пише, ...)書かない
"kakanai"
(не пише, ...)待つ
"matsu"
(чекає, ...)待たない
"matanai"
(не чекає, ...)
Минулий分かった
"wakatta"
(знав, знала, знали)分からなかった
"wakaranakatta"
(не знав, не знала, не знали)見た
"mita"
(бачили, ...)見なかった
"minakatta"
(не бачили, ...)書いた
"kaita"
(писали, ...)書かなかった
"kakanakatta"
(не писали, ...)待った
"matta"
(чекали, ...)待たなかった
"matanakatta"
(не чекали, ...)
Інші форми:
Дієприслівник分かって
"wakatte"
(читаючи)分からないで
"wakaranaide"
(не знаючи)見て
"mite"
(бачачи)見ないで
"minaide"
"не бачачи"書いて
"kaite"
(пишучи)書かないで
"kakanaide"
(не пишучи)待って
"matte"
(чекаючи)待たないで
"matanaide"
(не чекаючи)
Залежна форма分かり
"wakari"
()見
"mi"
()書き
"kaki"
(написання)待ち
"machi"
(чекання)
Бажальний спосіб分かろう
"wakarou"
(знаймо, хай знає)見よう
"miyou"
(бачмо, хай побачить)書こう
"kakou"
(напишімо, хай пише)待とう
"matou"
(чекаймо, хай чекає)
2.5. Дієслівні конструкції, що трапляються ў діалоґу
В японській мові часто використовуються дієслівні конструкції - якій складаються з кількох дієслів, накшталт українськіх "буду знати" або "починаю розумію".
Ў таких конструкціях відмінюється лише головне слово (воно зазвичай стоїть ў кінці), а залежне остається безвідмінним.
Конструкції ў японській мові використовуються, щоб виражати різні речі: ввічливе прохання, сумнів, намір або бажання щось зробити, або етап дії (початок, тривання, завершення). Ў цьому діалоґу використовуються наступні конструкції:
Конструкція мети
Конструкція мети ("щоб зробити") = залежна форма [див] дієслова + частка に "ni".
Наприклад:
返しに "kaeshi ni" (щоб повернути) - від дієслова 返す "kaesu" (повернути).
謝りに "ayamari ni" (щоб вибачитися) - від дієслова 謝る "ayamaru" (вибачатися).
Конструкція прохання
Ў японській є кілька форм прохання, які відрізняються за рівнем ввічливості. Зазвичай вони утворюються від дієприслівника [див] та спеціального допоміжного слова. Ў цьому діалоґу трапляються такі конструкції:
дієприслівник + 下さい "kudasai"ввічливе прохання ("зроби, будь ласка")
くれ "kure"звичайне прохання ("зроби")
おくれ "o-kure"теж саме, але префікс o- робить цю форму більш ввічливою
Наприклад:
待って下さい "matte kudasai" (почекайте, будь ласка) - від дієслова 待つ "matsu" (чекати).
行いてくれ "iite kure" (йди) - від дієслова 行く "iku" (йти).
止めてくれ "tomete kure" (зупинись) - від дієслова 止める "tomeru" (зупинитися).
Дуже ввічливе прохання (із залежною формою)
Дуже ввічливе прохання = префікс ввічливості "o-" + залежна форма [див] потрібного дієслова.
Наприклад:
お入り "o-hairi" (заходьте, проходьте) - від дієслова 入る"hairu" (входити, заходити)
お座り "o-suwari" (сідайте) - від 座る "suwaru" (сідати)
お待ち "o-machi" (почекайте) - від 待つ "matsu" (чекати)
お行き "o-iki" (йдіть) - від> 行く"iku" (йти)
Ввічлива форма із дієсловом "masu"
Славнозвісна "ввічлива форма" - вона досить часто використовується ў японській мові. Ця форма за сенсом майже нічим не відрізняється від простої - вона лише робить фразу більш ввічливою та м'якою. Завичай таку форму використовують, коли звертаються до людей, яких поважають, до старших а також до незнайомих людей.
Ввічлива форма = залежна форма [див] основного дієслова + допоміжне дієслово ます "masu" - яке власне і відмінюється за часами та приймає позитивну та неґативну форми.
Відміна дієслова "masu":
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійます
"masu"ません
"masen"
Минулийました
"mashita"ませんでした
"masen deshita"
Наприклад от, від слова "wakaru" (знати, розуміти) утворюються такі форми:
分かります"wakari masu"знаю, знає, знаеєте, ...
分かりません"wakari masen"не знаю, не знає, не знаеєте, ...
分かりました"wakari mashita"знав, знала, знали, ...
分かりませんでした"wakari masen deshita"не знав, не знала, не знали, ...
Бажання
Конструкція бажання = залежна форма [див] дієслова + допоміжне слово "tai", яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Слово "tai" відмінюється так сам, як прикметники на -i:
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійたい
"tai"たくない
"takunai"
Минулийたかった
"takatta"たかなかった
"takanakatta"
Продовжена дія
Конструкція продовженої дії = дієприслівник [див] + допоміжне дієслово いる "iru" (бути, знаходитися), яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Ця конструкція за сенсом трошки схожа на Contionous в анґлійській мові. Вона виражає дію, яка триває у той час, про який йдеться мова; продовжену або незакінчену дію. Але часто AFAICU її використовують і просто для того, щоб виділити дієслово, зробити на ньому акцент.
Іноді дієслово "iru" після дієприслівника (на зтику двох голосних) втрачає початкову голосну "i-". Наприклад:
wakatte iru -> wakatte 'ru.
Відмінювання допоміжного дієслова いる "iru":
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійいる
"iru"いない
"inai"
Минулийいた
"ita"いなかった
"inakatta"
Етапи дії
Ў японській є спеціальні конструкції для вираження етапів та стадій дії.
Ці конструкції скаладаються із залежної форми [див] загального дієслова та одного зі спеціальних допоміжних слів, які можуть відмінюватися за часами та приймати неґативну форму.
залежна форма + 始める "hajimeru"почати робити
続ける "tsuzuku"продовжувати робити
終わる "owaru"закінчити, завершити робити
過ぎる "sugiru"зробити занадто або заново
в українській загалом виражається префіксом пере-: переписати, переїсти.
Конструкція багаторазової дії з "koto ga aru"
Конструкція = потрібне дієслово + ことが "koto ga" + допоміжне дієслово ある "aru".
Ў цій конструкції і основне і головне дієслово можуть ставитися ў різні часи (незалежно одне від одного), і від цього змінюється сенс виразу.
Ў цьому діалоґу конструкція трапляється лише один раз, у фразі Чіхіро:
""
Час допоміжного дієслова ある "aru":
Теперішньо-майбутнійМинулий
Час основного дієслова:Теперішньо-майбутнійБагаторазова діяБагаторазова дія або стан у минулому
МинулийБагаторазова або одноразова дія ў минуломуОдноразова дія у минулому
Конструкція мимовільності із дієсловом "chau"
Ця конструкція означає дію, яку хтось зробив мимоволі, ненавмисне, або зробив, не замислюючись, а ў момент розмови раптом усвідомив це.
(Така штука доречі є і в деяких інших мовах, наприклад, в абхазькій та кабардинській.)
Конструкція мимовільності = залежна форма [див] основного дієслова + допоміжне дієслово ちゃう "chau", яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Ў цьому діалоґу ця конструкція трапляється лише один раз, у репліці Чіхіро "fumi tsubushi chai mashita" - "ой, здається я на нього наступила та розчавила". Тут дієслово "chau" стоїть у залежній формі "chai" - і є залежним дієсловом у констркції з "masu".
Конструкція умови із часткою ら "ra"
Конструкція умови ("якщо зробив") = форма минулого часу [див] + частка ら "ra".
Ўзагалі, це не єдина конструкція умови, ў японській є ще кілька, але ў приведеному діалоґу вони не вживаються.
Приклади цієї конструкції:
分かったら "wakatta ra" (якщо знали) - від 分かる "wakaru" (знати).
見たら "mita ra" (якщо бачили) - від 見る "miru" (бачити).
デニスさえタラスを見た。Denisu sae Tarasu wo mita.Навіть Денис бачив Тараса.
デニスもタラスを見た。Denisu mo Tarasu wo mita.Денис теж бачив Тараса.
オクサナはデニスもタラスも見た。Okusana wa Denisu mo Tarasu mo mita.Оксана бачила і Дениса, і Тараса.
2. Коротке пояснення щодо ґраматики японської мови
0. Загальні відомості
Ґраматика японської не дуже схожа на ґраматику звичних нам європейських мов.
Але вона досить схожа за устроєм на інші азіатські мови. Хоча вона також має і певні унікальні риси.
Основні відмінності японської мвои від європейських мов:
1. Іменник не відмінюється за числами та відмінкамі.
2. Немає особових займенник ("я", "ти", "ми").
3. Дієслово має лише 2 часи: минулий (читав) та теперішньо-майбутній (читає, прочитає).
4. Інший порядок слів у реченні (див. нижче).
5. Прикметники (ў ролі присудка) поводяться, як дієслова, і приймають закінчення часу та інш.
6. Спеціальні "лічбові слова", перейняти з китайської, які використовуються після числівників (один, два, тощо).
1. Особові займенники
Ў японській мові немає особових займенників накшталт українських "я", "ти" або "ви". Замість них використовуються спеціальні слова іменники.
Цих слів існує кілька десятків. Яке слово слід вжити, залежить від етикету. Використання певного "займенника" ў якійсь мірі залежить від статусу, статі та віку того, хто каже, і того, до кого звертаються.
Наприклад, жінки та дівчата можуть використовувати по відношенню до себе слово あたし "atashi" ("я"), хлопці та чоловіки - слова 俺 "ore" та 僕 "boku", а чоловіки похилого віку - ще й спеціальні форми 吾が "waga" та "washa".
Ў цьому діалоґу використовуються такі "псевдозайменники":
НаписанняРомаджіЗначення та використанняЎ цьому діалоґу
私watashi"я", нейтральна загальна форма. Чіхіро здебільшого користується нею.
あたし (私)atashi"я", жіночий стиль. Використовується жінками та дівчатами.Тут його використовує Дзеніба та лише 1 раз Чіхіро.
あなたanata"ти", ввічлива формаТак Дзеніба звертається до Хаку.
あんたanta"ти", проста скорочена форма від "anata". Використовується при неформальному або дружньому спілкуванні.Дзеніба по відношенню до Чіхіро, Безликого та інших.
お前, 御前omae"ти", може використовуватися старшим у відношені до молодшого. Якщо навпаки - то буде дуже грубо та неввічливо.
自分jibun"себе; сам, сама" (відповідник зворотнього займенника)
Замість займенників "він", "вона" та "вони" використоувються спеціальні словосполучення:
вказівний займенник "kono/sono/ano" + слово 人 "hito".
Загалом слово "hito" - означає "один", і є однокорінним до слів "hitori" (один, сам, самотній) та "hitotsu" (один, одне) - але ў японській його часто використовують у значенні "людина, особа, хтось".
この人kono hitoвін, вона (цей один, ця одна)
その人sono hitoвін, вона (загалом вживається рідко, а ў цьому тексті - жодного разу)
あの人ano hitoвін, вона (той один, та одна)
Частка 達 "tachi"
Якщо додати до вказаних ў попередній частині слів частку "tachi", то вона слово буде означати кілька людей - щось на зразок множини. Якщо Ви подивитеся на текст, то знайдете там форми "множини" ўсіх вище перелічених займенників: あたし達 "atashi-tachi" ("ми"), お前達 "omae-tachi" ("ви"), この人達 "kono hito-tachi" ("вони"). Власне, ў цьому тексті вона зустрічається тільки з займенниками.
Єдине слово не-"займенник" ў цьому тексті, яке вживається із часткою "tachi" - це слово 坊や "bouya" (хлопчик).
Порядок слів у реченні
Ў японській мові порядок слів у реченні - не такий, як у більшості європейських мов. Японська мова за будовою речення більш схожа на інші азіатські аґлютинативні мови.
Ў японському реченні залежне слово завжди стоєть перед головним, за виключенням службових часток. Тобто:
1. Прикметники ставляться перед іменником (як і в українській).
2. Слово-власник перед словом-власністю: "Дениса дім" замість "дім Дениса".
3. Додаток перед дієсловом: "Дениса бачив" замість "бачив Дениса").
4. Залежна форма дієслова перед головною: "розуміти починаю" замість "починаю розуміти".
Тобто речення "(я) починаю розуміти незвичну вимову Івана" ў японській мові буде мати приблизно отакий вигляд:
[Івана][незвичну][вимову][розуміти][починаю]
[слово-власник][прикметник][прямий додаток та слово власність][залежна форма дієслова][головна форма дієслова]
Післяйменники
Ў японській мові немає відмінків. Їх функцію приймають на себе "післяйменники". Післяйменники - це теж саме що й прийменники, але ставляться вони не перед, а після іменника. Кожний післяйменник відповідає певному відмінку, тому зазвичай їх називають за відмінками: "називний", "родовий", "напрямковий".
Таблиця простих післяйменників японської. Деякі післяйменники вимовляються не так, як пишуться. "Письмова" форма дається ў дужках поряд із "вимовною".
"Відмінок"НаписанняВимоваПитання
Називнийはwa (ha)хто? що?
Родовийのnoкого? чого? чий?
Давально-
місцевийにniкому? чому?
ў кому? ў чому? де?
Знахіднийをo (wo)кого? що?
Оруднийでdeким? чим?
де?
Спільнийとtoз ким? з чим?
Вихіднийからkaraвід кого? від чого? звідки?
Напрямковийへe (he)до кого? до чого? куди?
Крайнійまでmadeдо кого? до чого? доки що?
Порівняльнийよりyoriніж хто? ніж що?
Наприклад:
デニスを見る "Denisu o miru" - "бачити Дениса"
デニスは見る "Denisu wa miru" - "Денис бачить"
デニスの友達 "Denisu no tomodachi" - "друг Дениса"
Спеціальні частки
Також ў японській мові є спеціальні післяйменникові частки, які можуть витісняти післяйменники нащивного та знахідного відмінків (тобто ставитися замість них).
Таких часток кілька:
もmoі, також, теж
さえsaeнавіть
がga(рема, позначає інформацію досі невідому, виділяє її)
だけdakeлише
ほどhodoяк
デニスさえタラスを見た。Denisu sae Tarasu wo mita.Навіть Денис бачив Тараса.
デニスもタラスを見た。Denisu mo Tarasu wo mita.Денис теж бачив Тараса.
オクサナはデニスもタラスも見た。Okusana wa Denisu mo Tarasu mo mita.Оксана бачила і Дениса, і Тараса.
Складні післяйменники
Ў японській є також "скаладні післяйменники" - які складаються з кількох простих та ще якогось слова: іменника або дієслова.
Складні післяйменники зазвичай мають таку будову:
Післяйменник の "no" + основна частина + один з простих післяйменників に "ni", で "de", を "o", тощо.
Наприклад:
のことをno koto oпро
の代りにno kawari niзамість
の為にno tame niдля, заради
デニスのことを "Denisu no koto o" - "про Дениса"
デニスの代りに "Denisu no kawari ni" - "замість Дениса"
Також ў японській є складні післяйменники, які виражають локативні значення: на чомусь, перед чимось, поміж чимось.
Ў приведеному діалоґу ці післяйменники майже не вживаються, але я приведу тут їх список про всяк випадок:
上ueна, над
下shitaпід
後ushiroза, позаду
前maeперед, попереду
間aidaміж, поміж
外sotoпоза межами
中nakaўсередині
側, 傍sobaпоруч, біля
隣tonariпо сусідству
Наприклад:
デニスの側で "Denisu no soba de" - "поруч із Денисом"
Частки та вигуки
Ў японській мові є спеціальні службові частки. Вони використовуються ў різних цілях.
Ў цьому діалоґу трапляються такі з них:
やya"і", використовується при переліку чогось
よyoінтонаційна підсилювальна частка
ねneтеж саме що "yo", але трошки м'якша - використовується загалом ў жіночому стилі
かkaпитальна частка, нейтральна
かいkaiпитальна частка, більш м'який та ввічливий варіант
Вигуки:
わwaвиражає емоції, враження або задоволення - характерна для жіночого стилю. Тут її використовує Чіхіро.
さあsaa"ну"
まあmaaвигук, часто використовується ў жіночому стилі
おやoya"он як" (здивування)
ほらhora"ти ж бачиш; дивись"
ほれhore
Дієслово
Дієслово - дуже цікава частина мови, бо це одна з небагатьох японських частин мови, яка насправді відмінюється.
Відміна ў японській аґлютинативна. Тобто афікси поступово додаються один після одного, і таким чином дієслово може дуже сильно виростати ў довжину.
Проста форма дієслова має наступні форми:
- час: теперішньо-майбутній та минулий ()
- позитивна та неґативна форма (робити vs. не робити)
- спонукально-примусова форма або каузатив (спонукати зробити, змусити зробити)
- форма можливості або потенціаліс (могти зробити)
- форма пасивного стану
Також у дієслова є додаткові форми, які часто використовуються ў дієслівних конструкціях:
- Бажальний спосіб - закінується на "-ou", а у дієслів 3' відміни - на "-you".
- Дієприслівник: розрізняється позитивна та неґативна форми. Позитивна форма відрізняється від форми минулого часу лише закінченням "-e", замість "-a". Неґативна форма утворюється від основи за допомогою афіксів "-naide" або "-nakute".
- "Залежна форма": зазвичай закінчується на -i. Ця форма означає процес дії, і використовується у багатьох дієслівних конструкціях.
Ў дієслові ґраматичні афікси додаються ў такій послідовності:
[корінь дієслова] [каузатив] [пасивний стан] [форма можливості] [неґативна частка] [час]
Ў японській вигляд афіксу залежить від останнього звуку основи, до якої він додається.
Ў залежності від того, на який звук закінчується основа дієслова ў японській розрізняються 3 відміни. Також є кілька "неправильних" дієслів, які відмінюються незвичним способом.
ВідмінаФормаМинулий часДієприслівник
ПочатковаЗалежнаНеґативна
1-u-i-wanai-tta-tte
-ru-ri-ranai
-tsu-chi-tanai
*-eru, -iru-eri, -iri-eranai, iranai-etta, -itta-ette, -itte
2-ku-ki-kanai-ita-ite
-gu-gi-ganai-ida-ide
-su-shi-sanai-shita-shite
-nu-ni-nanai-nda-nde
-mu-mi-manai
-bu-bi-banai
3-eru-e-enai-ta-te
-iru-i-inai
Неправильнаkurukikinaikitakite
surushishinaishitashite
Приклади відмінювання 4 дієслів різної відміни:
Дієслово分かる
"wakaru"
(знати, розуміти)見る
"miru"
(бачити)書く
"kaku"
(писати, малювати)待つ
"matsu"
(чекати)
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативнаПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутній分かる
"wakaru"
(знаю, знає, знаєте, ...)分からない
"wakaranai"
(не знаю, не знає, не знаєте, ...)見る
"miru"
(бачить, ...)見ない
"minai"
(не бачить, ...)書く
"kaku"
(пише, ...)書かない
"kakanai"
(не пише, ...)待つ
"matsu"
(чекає, ...)待たない
"matanai"
(не чекає, ...)
Минулий分かった
"wakatta"
(знав, знала, знали)分からなかった
"wakaranakatta"
(не знав, не знала, не знали)見た
"mita"
(бачили, ...)見なかった
"minakatta"
(не бачили, ...)書いた
"kaita"
(писали, ...)書かなかった
"kakanakatta"
(не писали, ...)待った
"matta"
(чекали, ...)待たなかった
"matanakatta"
(не чекали, ...)
Інші форми:
Дієприслівник分かって
"wakatte"
(читаючи)分からないで
"wakaranaide"
(не знаючи)見て
"mite"
(бачачи)見ないで
"minaide"
"не бачачи"書いて
"kaite"
(пишучи)書かないで
"kakanaide"
(не пишучи)待って
"matte"
(чекаючи)待たないで
"matanaide"
(не чекаючи)
Залежна форма分かり
"wakari"
()見
"mi"
()書き
"kaki"
(написання)待ち
"machi"
(чекання)
Бажальний спосіб分かろう
"wakarou"
(знаймо, хай знає)見よう
"miyou"
(бачмо, хай побачить)書こう
"kakou"
(напишімо, хай пише)待とう
"matou"
(чекаймо, хай чекає)
2.5. Дієслівні конструкції, що трапляються ў діалоґу
В японській мові часто використовуються дієслівні конструкції - якій складаються з кількох дієслів, накшталт українськіх "буду знати" або "починаю розумію".
Ў таких конструкціях відмінюється лише головне слово (воно зазвичай стоїть ў кінці), а залежне остається безвідмінним.
Конструкції ў японській мові використовуються, щоб виражати різні речі: ввічливе прохання, сумнів, намір або бажання щось зробити, або етап дії (початок, тривання, завершення). Ў цьому діалоґу використовуються наступні конструкції:
Конструкція мети
Конструкція мети ("щоб зробити") = залежна форма [див] дієслова + частка に "ni".
Наприклад:
返しに "kaeshi ni" (щоб повернути) - від дієслова 返す "kaesu" (повернути).
謝りに "ayamari ni" (щоб вибачитися) - від дієслова 謝る "ayamaru" (вибачатися).
Конструкція прохання
Ў японській є кілька форм прохання, які відрізняються за рівнем ввічливості. Зазвичай вони утворюються від дієприслівника [див] та спеціального допоміжного слова. Ў цьому діалоґу трапляються такі конструкції:
дієприслівник + 下さい "kudasai"ввічливе прохання ("зроби, будь ласка")
くれ "kure"звичайне прохання ("зроби")
おくれ "o-kure"теж саме, але префікс o- робить цю форму більш ввічливою
Наприклад:
待って下さい "matte kudasai" (почекайте, будь ласка) - від дієслова 待つ "matsu" (чекати).
行いてくれ "iite kure" (йди) - від дієслова 行く "iku" (йти).
止めてくれ "tomete kure" (зупинись) - від дієслова 止める "tomeru" (зупинитися).
Дуже ввічливе прохання (із залежною формою)
Дуже ввічливе прохання = префікс ввічливості "o-" + залежна форма [див] потрібного дієслова.
Наприклад:
お入り "o-hairi" (заходьте, проходьте) - від дієслова 入る"hairu" (входити, заходити)
お座り "o-suwari" (сідайте) - від 座る "suwaru" (сідати)
お待ち "o-machi" (почекайте) - від 待つ "matsu" (чекати)
お行き "o-iki" (йдіть) - від> 行く"iku" (йти)
Ввічлива форма із дієсловом "masu"
Славнозвісна "ввічлива форма" - вона досить часто використовується ў японській мові. Ця форма за сенсом майже нічим не відрізняється від простої - вона лише робить фразу більш ввічливою та м'якою. Завичай таку форму використовують, коли звертаються до людей, яких поважають, до старших а також до незнайомих людей.
Ввічлива форма = залежна форма [див] основного дієслова + допоміжне дієслово ます "masu" - яке власне і відмінюється за часами та приймає позитивну та неґативну форми.
Відміна дієслова "masu":
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійます
"masu"ません
"masen"
Минулийました
"mashita"ませんでした
"masen deshita"
Наприклад от, від слова "wakaru" (знати, розуміти) утворюються такі форми:
分かります"wakari masu"знаю, знає, знаеєте, ...
分かりません"wakari masen"не знаю, не знає, не знаеєте, ...
分かりました"wakari mashita"знав, знала, знали, ...
分かりませんでした"wakari masen deshita"не знав, не знала, не знали, ...
Бажання
Конструкція бажання = залежна форма [див] дієслова + допоміжне слово "tai", яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Слово "tai" відмінюється так сам, як прикметники на -i:
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійたい
"tai"たくない
"takunai"
Минулийたかった
"takatta"たかなかった
"takanakatta"
Продовжена дія
Конструкція продовженої дії = дієприслівник [див] + допоміжне дієслово いる "iru" (бути, знаходитися), яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Ця конструкція за сенсом трошки схожа на Contionous в анґлійській мові. Вона виражає дію, яка триває у той час, про який йдеться мова; продовжену або незакінчену дію. Але часто AFAICU її використовують і просто для того, щоб виділити дієслово, зробити на ньому акцент.
Іноді дієслово "iru" після дієприслівника (на зтику двох голосних) втрачає початкову голосну "i-". Наприклад:
wakatte iru -> wakatte 'ru.
Відмінювання допоміжного дієслова いる "iru":
ЧасФорма
ПозитивнаНеґативна
Теперішньо-майбутнійいる
"iru"いない
"inai"
Минулийいた
"ita"いなかった
"inakatta"
Етапи дії
Ў японській є спеціальні конструкції для вираження етапів та стадій дії.
Ці конструкції скаладаються із залежної форми [див] загального дієслова та одного зі спеціальних допоміжних слів, які можуть відмінюватися за часами та приймати неґативну форму.
залежна форма + 始める "hajimeru"почати робити
続ける "tsuzuku"продовжувати робити
終わる "owaru"закінчити, завершити робити
過ぎる "sugiru"зробити занадто або заново
в українській загалом виражається префіксом пере-: переписати, переїсти.
Конструкція багаторазової дії з "koto ga aru"
Конструкція = потрібне дієслово + ことが "koto ga" + допоміжне дієслово ある "aru".
Ў цій конструкції і основне і головне дієслово можуть ставитися ў різні часи (незалежно одне від одного), і від цього змінюється сенс виразу.
Ў цьому діалоґу конструкція трапляється лише один раз, у фразі Чіхіро:
""
Час допоміжного дієслова ある "aru":
Теперішньо-майбутнійМинулий
Час основного дієслова:Теперішньо-майбутнійБагаторазова діяБагаторазова дія або стан у минулому
МинулийБагаторазова або одноразова дія ў минуломуОдноразова дія у минулому
Конструкція мимовільності із дієсловом "chau"
Ця конструкція означає дію, яку хтось зробив мимоволі, ненавмисне, або зробив, не замислюючись, а ў момент розмови раптом усвідомив це.
(Така штука доречі є і в деяких інших мовах, наприклад, в абхазькій та кабардинській.)
Конструкція мимовільності = залежна форма [див] основного дієслова + допоміжне дієслово ちゃう "chau", яке відмінюється за часами та приймає неґативну форму.
Ў цьому діалоґу ця конструкція трапляється лише один раз, у репліці Чіхіро "fumi tsubushi chai mashita" - "ой, здається я на нього наступила та розчавила". Тут дієслово "chau" стоїть у залежній формі "chai" - і є залежним дієсловом у констркції з "masu".
Конструкція умови із часткою ら "ra"
Конструкція умови ("якщо зробив") = форма минулого часу [див] + частка ら "ra".
Ўзагалі, це не єдина конструкція умови, ў японській є ще кілька, але ў приведеному діалоґу вони не вживаються.
Приклади цієї конструкції:
分かったら "wakatta ra" (якщо знали) - від 分かる "wakaru" (знати).
見たら "mita ra" (якщо бачили) - від 見る "miru" (бачити).