Червень
Червень. Має назви: кресник, червець, ізок, гнилець. «Кресник» означає літній сонцеворот. Походить це слово від «кресати» вогонь, тобто запалювати купальське вогнище. Іноді мовознавці пояснюють назву червень від назви личинки з якої в минулому виготовляли червону фарбу. Але більш переконливими і правдоподібними є пояснення назви від достигання ягід, плодів, квітів, які в цей час червоніють.
Джерело
Про походження назви першого літнього місяця існує найбільше гадок. Жодному з його старших братів не випало такої пильної уваги з боку мовознавців та дослідників народного агрокалендаря. Та це й зрозуміло: полудень року увібрав найконтрасніші його ознаки. Одні вважають, що назва походить від масового цвітіння квітів, зокрема маку й півонії, інші стверджують, що назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати. Дехто схильний пояснювати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце - саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.
Можливо мають рацію і ті вчені, котрі пояснюють назву, пов’язану з масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва, вони вважають, що своє ім’я місяць прибрав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладати личинки - плодити черву.
Але найбільш логічним є те, що назва походить від червеця. Саме в червні з’являється сокоживна комаха - кошеніль, з якої виробляли фарбу. Цей промисел був відомий ще з Х століття. Ця фарба мала величезний попит в іноземців. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість. Цим барвников кольорували вовну, ткацькі вироби, лучку і виготовляли пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.
В народі, поряд з офіційною, існувало й побутує нині чимало регіональних назв. Ще в Давній Русі перший місяць літа називали "кресником" чи "креснем", оскільки язичники пов’язували своє життя із "небесним вогнем" - сонцем. Слово "крес" означало "живлящий вогонь". А саме на червень припадає період найвищого сонцестояння. Українські народні назви всіх місяців споріднюються з природними ознаками. Ось чому червень ще називали „гедзнем” „кезднем” чи „безднем”, позаяк під цю пору з'являються надокучливі гедзі та сліпаки, котрі бунтують корів, коней... Була й інша накличка - „ізок”, тобто місяць сюрчання коників. Деінде його йменували й «червивим місяцем» - порою розвитку гусені й шашелю. Тому в червні селяни намагалися не заготовляти деревину для житла, бо «воно швидко псуватиметься».
Співзвучні нашій мові назви місяця і в деяких інших слов’янських народів. У білорусів - "червень", поляків - "червець", чехів - "чєрвєв". Проте у творах наших класиків зустрічаємо й назву "іюнь", що походить від імені давньоримської богині Юнони, котра була покровителькою подружнього життя.
- Червень - рум’янець року.
- У червні на полі густо, а в коморі пусто.
- Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
- У червні весело жити: квіти цвітуть, солов’ї співають.
- У червні на полі густо, а в коморі пусто.
- Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
- Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
- Як сіно косять, то дощів не просять.
- Якщо в червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.
- Що в літку вродить - зимі пригодиться.
- Червневе тепло ліпше від кожуха.
- У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.
- Як травень з теплом, то червень з кормом.
- Скільки б в червні не пекло - все одно буде дощ. (Португалія)
- Вітер в червні приносить як не дощ, то ураган. (В'єтнам)
- Маленький дощ у червні вгамує велику бурю. (Німеччина)
- Крапля в червні не дощ, але корисна. (Грузія)
- Для коси в червні краще дощ, а для граблів - погода. (Литва)
- Чим тепліше літо, тим лютіша зима. (Латвія)
Джерело 1 2 3 4