ЛИСТОПАД
ЛИСТОПАД - назва останнього осіннього місяця не потребує особливих роз'яснень. Листопад замикає ворота осені... Під цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непривітним, природа поволі налаштовується на зимовий спочинок.
Ще за Київської Русі останній місяць осені називався "груднем", а сучасний грудень - "студнем". За основую сучасного календаря було взято західноукраїнський поділ часу, а саме там завершальний місяць осені зберіг нинішню накличку.
В українців, як в інших слов'янських народів (у білорусів - "лістопад", поляків і чехів - "лістопат", сербів та хорватів - "студень"), останній місяць осені став називатися ЛИСТОПАДОМ, що пов'язувалося з опаданням осіннього листя . Хоча за старим юліанським календарем він за ліком був дев'ятим місяцем, а тому в народів з латиномовною транскрипцією називався "новембер", "ноябрь" (novem - дев'ять). Окрім того, в Україні існували й інші місцеві назви листопада: "братчини", "падолист", "грудкотрус", "напівзимник", "ворота зими", "листогуб", "листогубень", "листосій", "листотрус", "листоскид", "листолет"
Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі-рідний брат.
Листопад білими кіньми іде.
Листопад зимі ворота відчиняє.
Листопад уриває дні, а накликає ночі.
Листопадовий день, що заячий хвіст.
Листопад не лютий - проте спитає чи одягнений, чи взутий.