Гарне порівняння з дефрагментацією диску))) Дивні асоціації на рахунок того всього приходять мені в голову...про мікро і макро космос, про людину як кусочок гармонійного "організму", про місце цієї одиничної частинки...про великий механізм...не хочеться бути гвинтиком механізму, якщо чесно. Згадала Х/Ф "Аватар", потім науково-філософський трактат "Кібаліон". Краще бути саме частиною, частинкою Всесвіту, індивідуальною, але невідємно поєднаною зі всім. В якої є її самість. Але ж вона нашпигована стереотипами і типовими штампами залишеними з минулих життів і набутими в процесі свого рооозвитку....з крайнощі в крайність. Головне відрити в собі то щось, а потім важливо його показати, не для когось - для себе. А, можливо, це комусь принесе задоволення, або допоможе розкритися і "...чуть свихнуться, т.е. сойти с ума". Скучно бути тихим і врівноваженим....приємного пошуку...бажаю бачити запахи...чекаю наступної публікації.
От думаєш чому тобі цікаво фотографувати людей голяком? Може так вони позбуваються хоча б якоїсь частини своїх штампів, знімають їх як одяг, і привіткривають частинку своєї самості. А від того як ми будемо себе називати - гвинтиком чи гармонійною частиною реальності ситуація не зміниться. Поки ти інтегрований в певну систему зрозуміти її неможливо. Тут є така паралель з фотографією - потрібно бути учасником і спостерігачем одночасно
ти правий Ярку! в першу чергу потрібно працювати над собою...хоча б трохи відлущити стереотипи і нав"язані ідеологічні уявлення....треба починати відчувати смак життя. а що до фотографії, то вона може стати інструментом перебудови свідомості))) все таки фото мистецтво класна штука. такий собі погляд збоку...навіть на себе))
Comments 6
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Reply
Дивні асоціації на рахунок того всього приходять мені в голову...про мікро і макро космос, про людину як кусочок гармонійного "організму", про місце цієї одиничної частинки...про великий механізм...не хочеться бути гвинтиком механізму, якщо чесно. Згадала Х/Ф "Аватар", потім науково-філософський трактат "Кібаліон". Краще бути саме частиною, частинкою Всесвіту, індивідуальною, але невідємно поєднаною зі всім. В якої є її самість. Але ж вона нашпигована стереотипами і типовими штампами залишеними з минулих життів і набутими в процесі свого рооозвитку....з крайнощі в крайність.
Головне відрити в собі то щось, а потім важливо його показати, не для когось - для себе. А, можливо, це комусь принесе задоволення, або допоможе розкритися і "...чуть свихнуться, т.е. сойти с ума". Скучно бути тихим і врівноваженим....приємного пошуку...бажаю бачити запахи...чекаю наступної публікації.
Reply
А від того як ми будемо себе називати - гвинтиком чи гармонійною частиною реальності ситуація не зміниться. Поки ти інтегрований в певну систему зрозуміти її неможливо. Тут є така паралель з фотографією - потрібно бути учасником і спостерігачем одночасно
Reply
Reply
Leave a comment