Жизнь - как эскалатор - мы засматриваемся на тех, с кем нам не по пути.

[xvulka]

Бачачи історії багатьох людей, пар, мимоволі відмічаю для себе те,що вони могли би ніколи і не зустрітися. Фактично їх життя протікало у різних географічних площинах і ймовірність коли-небуть із величезної кількості тисяч життєвих днів перетнутись у маленькому містечку десь на півночі Росії чи у величезному Нью-Йорку чи просто у парку Києва, коли

Comments

[may_spirit]

у меня мама и папа как раз из таких. Мама из Беларуси, папа из Киева. Познакомились маленьком латышском городке Валмиера. Правда мама на тот момент там жила.

[xvulka]

от-от) але ж зустрілись!

Якась маячня

[anfuerudo]

Я б сказав, що шанс "не відкрити вчасно двері" загалом вищий за шанс "випадково зустріти". А все тому, що люди:
а) самозакохані егоїсти(майже всі);
б) хочуть принців або принцес(залежно від гендеру та власної розпущеності).
Вийнятки трапляються.

Re: Якась маячня

[xvulka]

Так-так, раціональне зерно тут є.

Re: Якась маячня

[anfuerudo]

Раціональне-то є, але з іншого боку ніяк не конфліктує з постом, а хотілось би. ;-)

PS Щось в мене якийсь депресивний погляд на стосунки. Нє к дабру ета!

[prokip]

Згоден з коментарями вище - це раз.

Крім того, попри свою віру в одні серйозні стосунки на все життя, я не вірю в те, що в світі існує лише одна імовірно підходяща тобі людина. Гадаю, принаймні є варіанти і їх, можливо, десятки чи навіть сотні... але зіграє лише один. Знову ж таки - лише за тих умов, якщо людина переступить через очікування довбаного принца/принцеси і просто спробує побачити людину, з якою легко і цікаво, з якою весело і затишно, яка рада твоєму перебуванню поруч.

[xvulka]

Та який там принц чи принцеса? Кому це взагалі потрібно? Просто у людини існують свої "індикатори" інших людей за якими вона або сприймає їх або ні. А про оцю "ідеальність" годі й говорити. Недарма кажуть що людину люблять не за її плюси, а за мінуси.

І стосовно сотень "підходящих" людей я, мабуть, згодна.

[prokip]

А от щодо мінусів - не дуже згоден. Думаю, кожен на певному етапі (хтось швидше, хтось повільніше) усвідомлює, що його запроси просто зависокі і починає уважніше приглядатися до тих, хто його оточує.