Sep 10, 2007 22:23
А чого ми з людьми, з якими разом ходили прощатися з літом, почали біля ватри говорити про те як ми хотіли б виховувати своїх власних дітей? Шо це нас так погребло?..
(взагалі-то в певних станах здається, що можеш говорити на будь-які теми з будь-ким:)
життя,
це я?,
жорсткач
Leave a comment
Comments 36
Reply
Reply
ну я як подумаю про це - мороз по шкірі.
помилок повторювати не хочеться, але така установка потягне багато інших.
всеодно травмуєш дитьо, як би не старався.
Reply
хтілося б аби було щось путнє з того всього...
Reply
Reply
а потім спостерігати свою зменшену копію (наприклад)
Reply
Reply
та все ж більшість людей над таким не задумуються...
Reply
Reply
з часом хочеться побувати у різних іпостасях,наскількит можливо - побільше
Reply
Reply
Reply
Reply
я думаю, якшо не можеш народити рідного нащадка завжди можна усиновити дитинку...
Reply
І ще одне,якщо в тебе досі сумніви,то ти просто не зустрів людину від якої хочеш дітей:)
Ти зрозумієш це.....коли зрозумієш
Reply
а сумніви, вони будуть завжди, особливо в мене. я завжди в чомусь сумніваюсь.
нічо, я вже звикі якось справлюсь з тим:)
Reply
Leave a comment