Хібіни - Мурманськ
з'їздив разом з yarejka i sanchosd на Кольський півострів, зустрів день народження в потязі, дико покатався на сноуборді, сходив в рудник і штольню сейсмостанції, побачив полярне сяйво, плавав під землею в Мурманську, побував на двох криголамах, побачився з московськими жж-френдами, витратив купу грошей і привіз шматочок флюориту :)
от такі були мої останні 12 днів :)
найпопулярніші фрази цього періоду:
"Я уже вам говорил, что вас ненавижу?!" (с) Rain_Gray - вживалась у випадку, коли ми рвались кудись лізти, дігати, йшли по яйця в снігу, відкопували від снігу залаз.
"Ради этого стоило ехать на Кольский!" - у випадках, коли ми стикались з чимось нехарактерним для наших широт, наприклад той же сніг-по-яйця, обледенілий рудник, плавання по бомбосховищу, діг по кіровському колектору і т.п.
"Это Север, детка!" - взагалі, коли-завгодно )))
коротше, мега-крута поїздка :)
В Пітер ми приїхали автобусом і в нас було годин 5-6 вільного часу до потяга на Апатити. начебто, не так і мало, але в Кронштадт ми не встигали. тому вирішили сходити в музей-підводний човен і музей-криголам :)
все круто і цікаво, але ціни - пц (
йес, кеп!
от він, криголам "Красін"
ринда
купили квитки на загальну екскурсію і на екскурсію в машинне відділення. всередині - як на заводі!
але ми "трохи" не розрахували по часу.. довелось забити на загальну екскурсію і швидко рухатись на Ладожський вокзал.
при цьому в метро якраз вирішив прогулятись якийсь чувак і рух потягів на оранжевій гілці зупинили!
чекати, поки чувака виведуть з тунелю, у нас часу не було, ми швидко піднялись нагору і поїхали автобусом.
в екстренному режиму затарились виноградним днем, забрали свої хоботи з камери схову і заскочили в потяг.
це був якраз мій день народження :)
станція Кандалакша. вийшовши прогулятись, ми зі здивуванням виявили, що надворі зовсім не холодно, всього пару градусів морозу. от вам і Північ :)
потім Апатити, звідки нас привезли прямо під нашу вписку.
у Ракота в квартирі виявилось величезна кількість цікавих хоботів.
ідейна така обстановка )
суворі північні голуби атакують Ярейку!
от такий він, Кіровськ. не холодно, але снігу - дофіга!
зайшли в музей мінералогії і на відомий місцевий абандон - закинутий вокзал.
Хібіни!!!!
вид з вікна
залаз в колектор :)
ввечері глянули прогноз на полярне сяйво і виявили, що якраз в цей момент дуже нефігова сонячна активність!
швидко зібрались і пішли фоткати полярне сяйво.. але небо було захмарене... :(
щось там за хмарами зеленіло, але ми так і не зрозуміли, чи то сяйво, чи якийсь індастріел відсвічує...
ну зате спробував режим BULB. не даремно ж я тросик купив перед поїздкою.
а сяйво ми таки побачили!
вже коли повертались додому, я в якийсь момент обернувся назад і там було воно )) маленьке, зелене, яскраве :)
25-й кілометр, звідси починався Кіровськ.
знову ж таки, щоб кудись залізти, залаз потрібно відкопати від снігу :)
штольня сейсмостанції
покатались на вагонетці і взяли на пам'ять по шматочку флюориту :)
yarejka : "я буду кричати "РИБА!!!!"
Великий Вудьявр. прикольні траси, для новачків - те, що треба. але крісельних підйомників нема, лише огидні бугельні!!!
лижникам то нормально, а от бордерам - так собі. особливо тим, які другий раз стоять на дошці. але нічого, справився )))
потім на третій день катання в Хібінах був шторм і траси закрили.. ну ми й поїхали в Полярні Зорі.
там траса з видом на Кольську АЕС, прикольно так. але дико крута. я виїхав десь на 3/4, звалився з бугеля, сиджу на цьому 45-градусному спуску і думаю "нафіга я сюди піднявся!!??"
спустився якось на задньому канті.. страшно було )
наступного дня нас покинув Санчос, а в мене завершились гроші на катання. тому Ярейка поїхала кататись сама, а я пішов пішки на Айкуайвенчорр :)
копри в горах... що може бути романтичніше?)
йдем на залаз. якщо снігу по коліна - то це ще добре..
мені подобаються ці назви - Расвумчорр, Айкуайвенчорр, Юкспорр
а в руднику - купа льоду!
можна поїхати вниз по схилу і заїхати кудись далеко
старий іржавий монстр
шлях назад був значно легшим, але всеодно, коли я вилазив з таксі вже в Кіровську, то в черевиках у мене просто чвакала вода..
суворий 25-й км.
траси там досить круті і навіть Ярейку обламало кататись )
так що з сноубордами ми завершили і поїхали матраситись на квартирі. наступного дня у нас був автобус в Мурманськ
Мурманськ мені видався досить похмурим.. мабуть це й логічно.. це ж не якийсь курортний центр.. наші обласні центри теж загалом не особливо веселі.
атомний криголам стоїть в плавдоці. солідно так виглядає...
місто мені дуже нагадало Севастополь.
захід сонця над Кольською затокою
бурова платформа і якийсь військовий корабель. я провтикав взяти телевика..
а потім ми проникли в скельне укриття за допомогою болторіза і болгарки і поплавали всередині на човні!
дуже атмосферне місце. я, правда, не фоткав - незручно там це робити.. особливо важкою дзеркалкою.. так що чекаєм фотки від Ярейки :)
і наостанок сходили в командний пункт 14-ї армії часів 2-ї світової війни.
а в Москві ми нічого не дивились. зате дуже позитивно повисіли на квартирі з московською компанією :)
дякую вам, чуваки!
і найближчим часом ще проявлю плівку, там теж щось має бути непогане :)
от такі були мої останні 12 днів :)
найпопулярніші фрази цього періоду:
"Я уже вам говорил, что вас ненавижу?!" (с) Rain_Gray - вживалась у випадку, коли ми рвались кудись лізти, дігати, йшли по яйця в снігу, відкопували від снігу залаз.
"Ради этого стоило ехать на Кольский!" - у випадках, коли ми стикались з чимось нехарактерним для наших широт, наприклад той же сніг-по-яйця, обледенілий рудник, плавання по бомбосховищу, діг по кіровському колектору і т.п.
"Это Север, детка!" - взагалі, коли-завгодно )))
коротше, мега-крута поїздка :)
В Пітер ми приїхали автобусом і в нас було годин 5-6 вільного часу до потяга на Апатити. начебто, не так і мало, але в Кронштадт ми не встигали. тому вирішили сходити в музей-підводний човен і музей-криголам :)
все круто і цікаво, але ціни - пц (
йес, кеп!
от він, криголам "Красін"
ринда
купили квитки на загальну екскурсію і на екскурсію в машинне відділення. всередині - як на заводі!
але ми "трохи" не розрахували по часу.. довелось забити на загальну екскурсію і швидко рухатись на Ладожський вокзал.
при цьому в метро якраз вирішив прогулятись якийсь чувак і рух потягів на оранжевій гілці зупинили!
чекати, поки чувака виведуть з тунелю, у нас часу не було, ми швидко піднялись нагору і поїхали автобусом.
в екстренному режиму затарились виноградним днем, забрали свої хоботи з камери схову і заскочили в потяг.
це був якраз мій день народження :)
станція Кандалакша. вийшовши прогулятись, ми зі здивуванням виявили, що надворі зовсім не холодно, всього пару градусів морозу. от вам і Північ :)
потім Апатити, звідки нас привезли прямо під нашу вписку.
у Ракота в квартирі виявилось величезна кількість цікавих хоботів.
ідейна така обстановка )
суворі північні голуби атакують Ярейку!
от такий він, Кіровськ. не холодно, але снігу - дофіга!
зайшли в музей мінералогії і на відомий місцевий абандон - закинутий вокзал.
Хібіни!!!!
вид з вікна
залаз в колектор :)
ввечері глянули прогноз на полярне сяйво і виявили, що якраз в цей момент дуже нефігова сонячна активність!
швидко зібрались і пішли фоткати полярне сяйво.. але небо було захмарене... :(
щось там за хмарами зеленіло, але ми так і не зрозуміли, чи то сяйво, чи якийсь індастріел відсвічує...
ну зате спробував режим BULB. не даремно ж я тросик купив перед поїздкою.
а сяйво ми таки побачили!
вже коли повертались додому, я в якийсь момент обернувся назад і там було воно )) маленьке, зелене, яскраве :)
25-й кілометр, звідси починався Кіровськ.
знову ж таки, щоб кудись залізти, залаз потрібно відкопати від снігу :)
штольня сейсмостанції
покатались на вагонетці і взяли на пам'ять по шматочку флюориту :)
yarejka : "я буду кричати "РИБА!!!!"
Великий Вудьявр. прикольні траси, для новачків - те, що треба. але крісельних підйомників нема, лише огидні бугельні!!!
лижникам то нормально, а от бордерам - так собі. особливо тим, які другий раз стоять на дошці. але нічого, справився )))
потім на третій день катання в Хібінах був шторм і траси закрили.. ну ми й поїхали в Полярні Зорі.
там траса з видом на Кольську АЕС, прикольно так. але дико крута. я виїхав десь на 3/4, звалився з бугеля, сиджу на цьому 45-градусному спуску і думаю "нафіга я сюди піднявся!!??"
спустився якось на задньому канті.. страшно було )
наступного дня нас покинув Санчос, а в мене завершились гроші на катання. тому Ярейка поїхала кататись сама, а я пішов пішки на Айкуайвенчорр :)
копри в горах... що може бути романтичніше?)
йдем на залаз. якщо снігу по коліна - то це ще добре..
мені подобаються ці назви - Расвумчорр, Айкуайвенчорр, Юкспорр
а в руднику - купа льоду!
можна поїхати вниз по схилу і заїхати кудись далеко
старий іржавий монстр
шлях назад був значно легшим, але всеодно, коли я вилазив з таксі вже в Кіровську, то в черевиках у мене просто чвакала вода..
суворий 25-й км.
траси там досить круті і навіть Ярейку обламало кататись )
так що з сноубордами ми завершили і поїхали матраситись на квартирі. наступного дня у нас був автобус в Мурманськ
Мурманськ мені видався досить похмурим.. мабуть це й логічно.. це ж не якийсь курортний центр.. наші обласні центри теж загалом не особливо веселі.
атомний криголам стоїть в плавдоці. солідно так виглядає...
місто мені дуже нагадало Севастополь.
захід сонця над Кольською затокою
бурова платформа і якийсь військовий корабель. я провтикав взяти телевика..
а потім ми проникли в скельне укриття за допомогою болторіза і болгарки і поплавали всередині на човні!
дуже атмосферне місце. я, правда, не фоткав - незручно там це робити.. особливо важкою дзеркалкою.. так що чекаєм фотки від Ярейки :)
і наостанок сходили в командний пункт 14-ї армії часів 2-ї світової війни.
а в Москві ми нічого не дивились. зате дуже позитивно повисіли на квартирі з московською компанією :)
дякую вам, чуваки!
і найближчим часом ще проявлю плівку, там теж щось має бути непогане :)