Єжи нашол кнігу і кніга ета била о себе

[who_jak]

Не знаю... Я от досі не можу звикнути до свого візуального Я. Тобто до зображення, відображення. Якось так дивно. Ніби це зовсім инша людина.

А у вас як?

Comments

[pani_grunia]

та, з відображенням щодня сюрпризи. а якщо не дивитися на себе тиждень, можна навіть розминутися з собою і не впізнати.

[who_jak]

шось типу того, але без тижневих перерв. дуже важко пояснити :/

[hector_von_kyiv]

Я від свого ніколи й не відвикав :)

[who_jak]

тобто ти все життя УСВІДОМЛЮВАВ себе таким, яким бачив, скажімо, у дзеркалі? 8)

[hector_von_kyiv]

Доводилося :)

[zavgosp]

ніколи не можу змиритися, шо той мудак з дзеркала то я..

[otar]

В мене зе сейм шит!

[who_jak]

:)) :)) :))
типу конфлікт з прекрасним духом?

[max_deranged]

чувак)) то ти прибацаний!! взагаліто слід шукати не візуалне "я", а "я" ідеальне та "я" реальне... а між ними "воно"...

[who_jak]

ну, не виключено, шо я прибацаний :)
але хід твоєї думки залишився поза моїм розумінням :)

[who_jak]

сєнькс, але не в симпатичності суть питання...
а тобі вдається відслідковувати ці зміни?.. якби люди весь час могли б побачити, як вони виглядають у гніві, в істериці, то, думаю, ці казуси траплялися рідше. деякі батьки, коли дитина починає плакати, підводять її до дзеркала і кажуть: дивись, яка/який ти негарна/негарний.

о, ше згадав. в супермаркетах, де повно дзеркал, менше крадіжок. спостерігати себе для людини означає більше замислюватись над тим, ЩО вона робить і ХТО вона.