Jun 29, 2005 14:20
Прибирав свої папери (треба сказати, що безрезультатно) і знайшов зошити зі своїми підлітковими віршами. Відкрив один, обриготався і зрозумів, що років 7-8 тому я мав би у рідкому вигляді приймати самий лише йад :)
спогади,
про мебе
Leave a comment
Comments 11
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
ну всі в певному віці намагалися пописувати і я теж. пам"ятаю одни віршик:
я не знаю де ти, мій коханий і відданий принце,
забарився чомусь у далеких-далеких світах,
я не знаю коли, але знаю що точно ти прийдеш
і посадиш мене в свій шикарний великий літак.
але все ж якшо ти наплюєш і забудеш про мене
то й тоді я піду пішки босою по небесам
і знайду, прикую вже навічно до себе
і нікому з цих хвойд я тебе не віддам.
ось таке я творила в 15 років :))) гиги))) мовчи, я знаю, що в мені померла велика поетеса ))))))))))
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
я от перечиатти не можу ну ніяк: ані віршів, ані щоденника...
напевно, я сам себе обкрадаю! %))))))))))))))
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Leave a comment