Як відчути прогрес?

Sep 10, 2007 17:48

А дуже просто. Мої діти, наприклад, не будуть знати, як звучать порошинки на платівці під голкою програвача. Не уявлятимуть відчуттів, з якими скребеться палець в рухомому диску телефонного апарата, набираючи знайомий номер. Не доведеться їм також відбивати намерзлий лід на морозилці і кидати його за воріт один одному. Не відкривати їм скляну ( Read more... )

спогади

Leave a comment

Comments 21

pinguiarium September 10 2007, 14:56:28 UTC
Ти розповідатимеш їм про це. Вони достоту не розумітимуть як це було насправді, але очевидно зацікавлюватимуться...

Reply

who_jak September 10 2007, 15:00:33 UTC
ти знаєш, намагаюся пригадати, що мені розповідали старші з технічної царини і наразі ніц не пригадую. бобіни? відсутність достатньої кількості транспорту? чорнильні ручки?

Reply

pinguiarium September 10 2007, 15:06:57 UTC
Мені дідо при господарці як розказував шо і як вони робили колись, то пам*ятаю шо мені було дуже цікаво. І тато про компи тодішні. І ше... Ненаю, мона пригадати...

Reply

а я в реалі zzzyu September 10 2007, 16:33:47 UTC
ще слухала музику на бобінах в своєму дитинстві... певно так, спочатку програвач і паралельно з ним, пізніше, бобіни і касети....

Reply


soul_cutter September 10 2007, 15:00:14 UTC
Головне що б їм батьківської уваги і любові вистачало :) а битовуха то таке, місце під відчуття не зникає - зявляються нові предмети для його заповнення. Наші бітьки так само можуть навести довгий перелік того, чого нам не довелось і шкода (на їхню думку)

Хоча єдине чого дійсно шкода, це тої свободи, яку нам давали батьки відпускаючи гуляти у двір з ранніх років самих. Зараз це вже, з відомих причин, не практикується :(

Reply

who_jak September 10 2007, 15:02:55 UTC
правду кажеш, експіріентальний (чи який?) простір буде заповнюватись - не залежно, чи іграшка з пластику, чи с дерева.

зараз теж відпускають. але чи я буду - не відповім справді.

Reply


lebedeva September 10 2007, 15:03:18 UTC
та ну:) це не суть важливо, імхо
прогрес відчувається, коли мабуть твої діти легко засвоююватимуть набагато більше і швидше ті знання, щоб отримати які ти довбався свого часу ого-го

Reply

who_jak September 10 2007, 15:07:42 UTC
:))) ну так.
ага, уявляти, як можна було писати реферати чи курсові без ксерокса-інтернета-комп,ютера-сканера-і-ще-фіг-зна-чого

Reply


pani_grunia September 10 2007, 15:12:52 UTC
а ти не пускав собі кров для ліпшого самопочуття, і не пив оцет для блідості. і нічого страшного.

Reply

who_jak September 10 2007, 15:13:45 UTC
ой мама! дійсно, нічого ем.. страшного за відсутності цього не сталось

Reply

hector_von_kyiv September 10 2007, 15:45:00 UTC
Оцет для блідості ще покоління моєї мами пило - і я це живо уявляю :)

Reply

la_lucia September 10 2007, 16:12:10 UTC
Справді? А я завжди думала, що це хіба покоління прабабусь робило! Чи мається на увазі "удавана хвороба"? Бо, здається, з 20=х років блідість як риса жіночої краси вже не була в моді. (чи я помиляюся?)

Reply


600913 September 10 2007, 15:22:11 UTC
Ой, а я ледь не забув які вони були пляшки з молоком і кефіром. Кришечки з фольги. Сині і зелені смужки. Під час вживання намагаєшся боки красиво загнути, щоб вийшла монетка...

Reply

la_lucia September 10 2007, 16:12:55 UTC
"Я за кєфіром пошел... А тут - пірати!" (с) Коля Гєрасімов

Reply

who_jak September 11 2007, 08:24:38 UTC
я от не пам,ятаю, який колір, що маркував, а як їх відкривати весело було - то так! :) і шкода, що тільки один раз мона було пляшку відкрити... ну, це як у житті власне

Reply


Leave a comment

Up