Суто випадково зранку помітила дятла. Знімати було трохи складно через відстань і гілки, які заважали. Плюс - у тому, що сидів на одному місці.

Click to view

На зупинці метро відчинилися двері. Люди зайшли. Одна дівчина поспішала, тримаючи трохи попереду себе малесеньку чорну сумочку.Двері зачинилися просто перед нею, затиснувши сумочку, третина якої опинилася у вагоні. Хазяйка сумочки намагалася вирвати її з "щелеп" дверей, але ті надто міцно тримали. Я, стоячи біля дверей, намагалася якось допомогти, ( Read more... )

Зранку в метро побачила Богдана Логвиненка. Він саме спускався ескалатором на "Золотих воротах", а я їхала вгору. В руці тримав, здається, якусь чашку. За специфічним одягом його неможливо не помітити ( Read more... )

Станція метро "Лісова". Старий вихід. Ескалатори. На одному з них - поручень не звично чорний, а барвистий: на білому фоні - травинки, соняшники, поміж усього цього - червоні сонечка-божі корівки.

Теплий сонячний ранок. Іду на роботу. Думаю про життя і про смерть. У голові крутяться уривки віршів, куплети пісень, цитати філософів. На душі шкребуться не кішки, а якісь мутанти. До офісу залишається не більше ста метрів ( Read more... )

У кожному періоді життя людини чи загалом історії є певні, так би мовити, гасла, кричалки, заморочки, приказки - чи як це краще назвати. Вони зустрічаються майже на кожному кроці. Невдовзі від них можна оскаженіти. Але буде нова епоха, нова мода, нові "повторялки"... І якщо такого уникнути складно, то уникаєш хоча б певного типу людей ( Read more... )

= писати чи не писати? писати ( Read more... )

Для чогось був цей сон. Настільки реальний та емоційний. Для чого ти снишся? З якого дива?..Зрештою, було весело. Зранку - таке піднесення. Таке, що словами складно пояснити ( Read more... )

Сканер мозга
Сейчас в моей голове происходит примерно такое:


( Read more... )

Україною гуляє якась противна зараза... А говорять - епідемії немає. Принаймні, епідемії грипу...хм ( Read more... )