А ти пробував *ранньою* вістою користуватися? Я не про програмерство, а про такі невинні речі, як, скажімо, поставити апач. Ну і вона компа перетворювала у попередню модель :) До честі майкрософта 7-ка працює непорівнянно краще. А лінуксоїди трохи заспокояться, коли хтось одного дня шось там глобально вломить :)
> а про такі невинні речі, як, скажімо, поставити апач.
є маленький ньюанс. Якщо ми програмуємо прикладуху A для ОС з назвою O розробника Х, то було би логічно притримуватися до рекомендацій від Х щодо програмування A для O. І якщо X говорить, що дія D є небажаною при програмуванні A, бо то приводить до того і того, і що в наступних версіях O дія D буде заборонена, то рано чи пізно то відбудеться (заборона D в якійсь новій версії O). Але справа в тому, що програмери самі мудрі, і їм пофіг, що каже X з приводу A для O, і роблять як їм сі хоче, навіть якщо вони креативлять A для O від X. І от коли настає час Ч (заборона D для A, що має жити під O від X) - то піднімається дикий гвалт з приводу, що A не працює під новим релізом O, і O хренова до нвможлівого і Х - маст дай. Отака то вох хня, робяти....
Я то все розумію і холівару не піднімаю. Але під 7-ю все ж більшість програм йдуть одразу. Тобто, розробник ОС передбачив проблеми користувача. Розробникові софти то до лямпки, зрозуміло. Напише: чекайте нового ролізу і все. Але ж у підсумкові страждає кінцевий споживач. Картина виглядає так: розробник Х системи з назвою О каже: ми зробили нове і попереджали про те. Розробник софти А каже: а мені усе одно (про мудрість і тп - згоден, звичайно). Тоді користувач, який користується софтою А і не може скористатися чимось іншим, мусить сказати, шо йому не підійде система О, бо потрібна йому програма А не працює. У підсумкові постраждають Х та користувач. Програмістам - усе одно якийсь час буде. І здається мені, шо побороти одномоментно такий стан речей важко. Тому майкрософт і зробив так, старе також почало працювати (звучить по дилетантськи, я знаю :). Тому від вісти усі плюються, а 7-ка розходиться, як пиріжки. У підсумку виграли і розробник і споживачі.
Comments 8
Reply
До честі майкрософта 7-ка працює непорівнянно краще.
А лінуксоїди трохи заспокояться, коли хтось одного дня шось там глобально вломить :)
Reply
є маленький ньюанс. Якщо ми програмуємо прикладуху A для ОС з назвою O розробника Х, то було би логічно притримуватися до рекомендацій від Х щодо програмування A для O.
І якщо X говорить, що дія D є небажаною при програмуванні A, бо то приводить до того і того, і що в наступних версіях O дія D буде заборонена, то рано чи пізно то відбудеться (заборона D в якійсь новій версії O).
Але справа в тому, що програмери самі мудрі, і їм пофіг, що каже X з приводу A для O, і роблять як їм сі хоче, навіть якщо вони креативлять A для O від X.
І от коли настає час Ч (заборона D для A, що має жити під O від X) - то піднімається дикий гвалт з приводу, що A не працює під новим релізом O, і O хренова до нвможлівого і Х - маст дай.
Отака то вох хня, робяти....
Reply
Картина виглядає так: розробник Х системи з назвою О каже: ми зробили нове і попереджали про те. Розробник софти А каже: а мені усе одно (про мудрість і тп - згоден, звичайно). Тоді користувач, який користується софтою А і не може скористатися чимось іншим, мусить сказати, шо йому не підійде система О, бо потрібна йому програма А не працює.
У підсумкові постраждають Х та користувач. Програмістам - усе одно якийсь час буде.
І здається мені, шо побороти одномоментно такий стан речей важко. Тому майкрософт і зробив так, старе також почало працювати (звучить по дилетантськи, я знаю :). Тому від вісти усі плюються, а 7-ка розходиться, як пиріжки. У підсумку виграли і розробник і споживачі.
Reply
Leave a comment