Зара важко повірити. А мій прадід, коли живий був подібне розповідав. І про те, як тікав з мішечком зерна за пазухою, і як відірвався, і як матері приніс, і як вона кашу наварила... За дитиною з торбинкою зерна гналися! В країні чорноземів!.. На одну каструлю каші вкрав, - і така погоня, достойна гостросюжетного роману!
Comments 1
Reply
Leave a comment