Дортмунд - місто важкої німецької промисловості
Дортмунд - головне місто Рурського регіону на заході Німеччини. Подібно нашому Донбасу складає велику агломерацію де живе більше 7 мільйонів людей.
Вдумайтеся, це трохи менше ніж в Парижі, Москві, Стамбулі чи Лондоні!
Часто за ресурси цієї землі точилися війні з сусідніми країнами. Зараз в Рурі працює не більше двох десятків шахт, а ще півтора сторіччя тому їх налічувалося майже 300.
Поїздка сюди сталася спонтанно - була діюча Шенгенка. Купив квитки за 260 гривень з тоді ще існуючого донецького аеропорту і полетів. Мені щастило - в літаку безкоштовно запропонували місцe з додатковим простором для ніг, де розговорився з голландцем який прилітав до наших країв до жіночки та німецьким бізнесменом.
За три з гаком години за ілюмінатором показалася німецька земля.
1.
Простенький стадіон «Боруссії» говорив що ми прилетіли до Дортмунду а не куди там!
2-3.
Німець на Аудіо А6 підвіз мене прямо до квартири кауч-серфера в якого я зупинився.
Філіп мати в якого іспанка а батько німець, отримав сувеніри - магнітик та чекушку.
4.
Хлопець зустрів мене легкою вечерею та запропонував піти разом з його співмешканцем з Індії (нічого не подумайте, не люблю я ці запозичені слова «рум-мейт») на вечірку своєї знайомої.
Там мене одразу розкусили, помітивши, що я єдиний, хто зняв взуття: You are from Poland or Ukraine. І дійсно, в літаку були майже суцільно українці, а в самому Дортмунді чисельна польська громада.
5.
Хатні вечірки в Німеччині - це дещо! В якості закусок - помідорчики, сосисочки та.. морква!
6.
І сири чомусь з прапорцями країн Східної Європи
7.
Було дуже весело
8.
Здається ця дівчина організовувала вечірку, ой ні,не та :D
9.
Фото з німками чи німкеніями. Потім виявилося, що та дівчина-блондинка з міграційної поліції.
10.
Після пару годин наша компанія пішла в нічний клуб. Дехто навіть поїхав на … велосипеді! Ми ж з індусем та Філіпом взяли таксі - за кермом була велика жінка в шкіряному одязі та фіолетовим волоссям.
Наступного дня я пішов вже сам пізнавати Дортмунд. Збадьорився кавою - сиропу можна додавати скільки завгодно
11.
Автори підхопили індустріальну тему
12.
Хоч Дортмунді був в капіталістичній західній Німеччині але вокзал зробили у робочому стилі
13.
Африканські «вишиванки» - гарні
14.
Суботній час - час для прогулянок!
15-16.
Біля вокзалу знаходиться безкоштовна галерея
17.
Проекція на стіні
18.
На горі є оглядовий майданчик. На даху поруч росте трава - кажуть, що це добре для теплоізоляції і типу екологічно
19.
Вуличне мистецтво
20-21.
Олександра Князевича розшукує поліція
22.
Поліцейський відділок прикрашають іграшки
23.
Орли тут скрізь
24-25.
Парад німецьких авто
26.
В Німеччині, на відміну від Польщі, пиво на вулиці дозволено пити
27.
Але ми смакували більш вишукано - вже в іншого кауч-серферана ім’я Лукас. Батько в нього грек, а мама - німка.
28.
Центр Дортмунду усіяний крилатими носорогами
28.
В ті дні місцева преса писала про перехід Мхітаряна
29.
Ще з одних цікавинок є місцевий парк - вхід куди, до речі, платний! Десь 2 чи 3 євро
30.
Газончики - народ влаштовує пікніки
31.
Є канатка
32.
На башту можна піднятися -з неї відкривається добрий вид на Маріуполь… ой, Дортмунд
33.
Приємний парк - клумби та розарії
34-35.
Дачі німців
36.
Не сказав би, що Дортмунд - туристичне місце, але для того, щоб побачити промислову Німеччину вам слід неодмінно їхати в Рур!