На уроках географії, здається було то у 8-му чи 9-му класі, ми вивчали агломерації в Україні. Окрім нашої Донецько-макіївської, нам говорили про Дніпропетровсько-дніпродзержинську.
Моє, хоч і непряме, знайомство з Дніпродзержинськом почалося у студентські роки. Тоді під час першої спільної поїздки наш поїзд «Донецьк-Львів» проходив крізь це місто «хард індастрі», де на станції ми купили вареники, а на питання, чому так дорога, бабуся безапеляційно відповіла: «Так с картошкой».
1.
Йшли роки, з вікна вагону я ще не раз бачив вокзал з написом «Дніпродзержинськ», а у грудні 2013 року навіть проїхав його, коли прямував до столиці автостопом, одначе відмітитися тут мені не вдавалося.
І ось, цієї весни мені випала така нагода. Вирішив поїхати електричкою з дніпропетровського вокзалу, адже їздять вони доволі часто (штук 10 на день), час у дорозі - близько години, а квиток коштує 7 гривень.
Вже у вагоні роздивляючись карту, я, почувши оголошення машиніста, зрозумів, що сів не на той поїзд, на щастя встиг вибігти і … побачити, як електричка на Кривий Ріг повільно танула вдалені.
Ну хто ставить поїзди на одну й ту саму колії і з різницею відправлення у 2 хвилини?
Посміявшись сам з себе і добре піднявши таким чином собі настрій , я пішов на автовокзал Дніпра, звідки за 13 гривень поїхав маршруткою. Автобус за часом йде майже той самий час, що і електричка, просто траса йде в об’їзд.
За вікном промайнула табличка «Дніпродзержинськ», але жодного міста не було лише суцільна промзона, вантажні вагони…
Нарешті, я побачив справжню картину 50-х - пофарбовані двоповерхівки, трамвайні колії з чистим газоном, кущами та типовими радянським огородженням.
Згодом автобус повернув на центральний проспект, самі знаєте названий на чию честь.
2.
Головна вулиця забудована сталінками
3-4.
Дніпровський металургійний завод - одна з декотрих «фабрик», що виробляє дим, саме тому місто носить сумне прізвисько «Дніпродим». Місто входить у п’ятірку найбрудніших в Україні
5.
Прохідна заводу. Біля неї - трамвайне кільце на якому стільки сурового, заводського люду
6.
Місто може похизуватися трамваєм та просто таки справжнім зоопарком вагонів (цілих 5 різних моделей)
7-8.
Оригінальний радянський пам’ятник
9.
А ось пам’ятника Леніну у місті вже нема - у світлі останніх подій комуністи демонтували його, побоюючись знесення, як це було у обласному центрі. В цілому за пару днів в регіоні «впали» 8 Ленінів.
10.
За кілька метрів робітничо-заводський Дніпродзержинськ змінюється на Дніпродзержинськ дореволюційний
11.
Свято-Миколаївська церква - збудована у 1894 році
12.
Поруч з нею затишний бульвар
13.
За кілька сотень метрів від храму православного у містичному районі...
14-15.
...знаходиться оригінальний католицький костьол названий теж на честь святого Миколи
16-18.
Це одне з місць для фото сесій місцевих. До речі, завтра (20 квітня) свято - Христос Воскрес!
19.
У Дніпродзержинську є власний театр - імені Лесі Українки. Судячи з афіші, вистави там проходять частенько
20.
Якщо придивитися, то можна розгледіти дитину у авто
21.
У теперішньому Дніпродзержинську (тоді - Кам’янському) народився Леонід Брежнєв
22.
Нещодавно тут навіть відкрився арт-клуб Brezhneff , названий на честь відомого земляка
Фото:
vk.com У місті професію металурга здобув і нинішній президент Казахстану Нурсултан Наразбаєв
23.
Ще у Дніпродзержинську є (чи вже був)
свій Чорнобиль. Спальний район «заброшек», який на початку 90-х почав просідати.
Фото:
sicheslavets.livejournal.com Фото:
sicheslavets.livejournal.com Ну що ж, час прощатися з Дніпродзержинськом. На фото - Вокзальна площа
24.
P.S Цікава стаття: Сім чудес Дніпродзержинська
>>>